Місіонар № 5 (289)


Зміст


На травень

Євангелізаційний:

Щоб християни в Африці давали пророче свідчення примирення, справедливості й миру, наслідуючи милостивого Ісуса

 

На червень

Загальний: Щоб народи рішуче прагнули покласти край торгівлі зброєю, яка є причиню багатьох невинних жертв


Онлайн-версія часопису




Читайте у цьому номері:

Покровителька мучениця Акилина

Апостольство молитви
Свята мучениця Акилина, уродженка фінікійського міста Бібл, загинула при імператорі Діоклетіані (284–305).

Дякую Тобі Боже!

Подяка лине до небес
Мене звати Наталя. Живу в Америці. Я одинока мама. Через те, що я не маю нікого, крім 14-річного сина-підлітка Тадея, кожна проблема зі здоров’ям для мене – великий стрес.
Вірш присвячуємо Наталії Зозуляк, матері, яка відмовилася від лікування – ради своєї дитини. Померла у квітні цього року, через тиждень після пологів. Вічна їй пам’ять.
Мир – це добро, до якого прагне кожна людина і суспільство загалом. Ідеалом християнського життя є мир – особлива душевна настанова, що полягає в гармонійному й належному стосунку особи до Бога, до самої себе, до інших людей та до всього творіння.
В її руках - моє дитинство, В очах весна цвіте садами. Найбільше щастя - материнство, Найбільше лихо - світ без мами.
У неділю, 9 квітня 2017 року, відзначив 50-літній ювілей священичого служіння о. Порфирій Підручний, ЧСВВ. З огляду на Великий піст і прохання отця-ювіляра великого святкування з нагоди ювілею не було, а о. Порфирій урочисто відслужив подячну Божественну Літургію в монастирському храмі з численною українською громадою.
Я вдячний Богові, за можливість зануритися й поділитися історіями Людей Слова – редакторів і видавців журналу «Місіонар», шлях яких був здебільшого хресним, і заслуговує на особливу шану й пам’ять.

АРЕШТ

Вчимося з життя
– Ви чули, що цієї ночі забрали Івана Тростянецького? – А то за що? Та такий мовчазний, ніхто про нього поганого слова не сказав би, ніколи нічого злого нікому не зробив. – Ото за те й забрали. Всім допомагав, ніколи нікому не відмовив та й добру пораду міг дати. Розумний був, тому й забрали. Що, не так кажу? Тепер не знаєш, кого боятися. – А ще й Насті сказали, щоб нікому про це не говорила. Заходжу до неї, а вона у сльозах. Подумайте, шестеро дітей треба годувати: троє більші вже, а троє – зовсім маленькі. – Ні, родини тут немає. Вивезли. Вся господарка там залишилася, а тепер ще й чоловіка забрали. За що? Боже, Боже, який цей світ несправедливий. Як вона це все переживе? Напевно, хтось добре наговорив на нього. Ніхто сьогодні не знає, що кого чекає і чого сподіватися.

БОГОРОДИЧНИЙ КУЛЬТ І ВАСИЛІЯНИ

Дослідження й повчання
400 років провідним серед українського чернецтва є славний Чин св. Василія Великого. Василіяни займають важливе місце в історії Української Греко-Католицької Церкви як її духовно-релігійне осердя, тому закономірно, що дослідники минувшини Василіянського Чину пильну увагу звертають на його постання й організацію, періоди занепаду, реформування й розквіту, а також на релігійну, наукову, культурно-освітню працю василіян, зокрема й на їх долучення до поширення й утвердження серед вірних УГКЦ в Україні культу Пресвятої Богородиці.
Для нас цілком очевидно, що найважливіше – слідувати головному посланню з Фатіми: «Покута, покута, покута!». Особливо в час 100-річчя об’явлень належить гаряче молитися за навернення Росії (Бог сам знає, що з нею робити). А є ще багато цікавих фактів, пов’язаних із цим об’явленням. Їх варто згадати з нагоди ювілею цих Марійних об’явлень.
«Єдиний гріх, який переказується з покоління в покоління, — це гріх первородний», а він усувається святим Хрещенням, каже теологічний висновок, представлений Комісією віровчення Конференції польського єпископату.
Різні соціалістичні теорії й ідеології, що виникли у Європі в ХІХ ст., не оминули й Галичини; особливо вони були поширені серед молоді. Тому в 1904 році Митрополит Андрей Шептицький написав пастирське послання «О квестії соціальній» як відповідь Церкви на виклики соціалізму, лібералізму і комунізму.
У вівторок, 11 квітня у Львівській Архиєпархії відбулися урочистості з нагоди 150 річниці від канонізації святого священномученика Йосафата Кунцевича. Захід розпочався з Акафісту до священномученика в Львівському катедральному соборі св. Юра.
Святкування розпочалися з Утрені, яку служив о. Йоан Школик, Протоігумен Провінції Найсвятішого Спасителя в Україні. Очолив Літургію Владика Михаїл, Єпископ Сокальсько-Жовківський. Йому співслужили Протоігумен о. Йоан Школик, о. Пантелеймон Трофімов, ректор ВІФБС, численні ієромонахи ЧСВВ, та інші отці які прибули на святкування.
До 2007 року мало хто чув про Ірену Сендлер Тоді кілька дівчат, готуючи доповідь до Дня Перемоги, знайшли її прізвище в одному з архівів. Яке ж було їх здивування, коли вони виявили її серед живих!

«СОНЯЧНИЙ» ПАЛАМАР

З життя ЧСВВ
Сашко діловито одягається і цілеспрямовано крокує на своє місце поруч зі священиком. Разом із двома хлопцями вони – паламарі. Служба розпочинається.

ЧАЙНВОРД «МIСIОНАР-120»

У вільну хвилину
1. 1. Повчання Папи Франциска «… − це не любов із телесеріалу» («Місіонар» 2015 р.). 2. «… до вас. Післанець Найсвятішого Серця Ісусового – Місіонар. Він стужився за вами. Ви, напевно, тужили за ним, дітям своїм розповідали про нього. Ось він у ваши руках» із слів о. Дам’яна Богуна, ЧСВВ, у 1992 р.

Ознайомтесь з іншими номерами часопису