Кожна людина, віруюча і невіруюча, вибирає: сказати правду чи обманути, вчинити за совістю чи проти совісті, бажати людині добра чи заздрити їй. Дехто вибирає, майже не задумуючись, з дня на день, відповідно до досвіту і розуміння життя. Бувають ситуації, коли є сумнів, як вирішити ту чи іншу справу.
Коли людина роздумує, який вибір зробити, це означає, що у неї є висока свідомість. Особливо, якщо це стосується відносин з рідними, колегами. Звичайно, дехто довго думає, яку машину купити – зелену чи білу або яке плаття – чорне чи червоне. Зараз не про те.
Свідомість – це думати, чи готовий я створити сім’ю, що приваблює мене у моєму майбутньому чоловікові, чи я приділяю належну увагу дружині, дітям, батькам, як я ставлюся до колег. Тут список можна продовжити. Звичайно, якщо людина хоче жити згідно совісті, у неї виникнуть питання - а як вчинити правильно. Бог завжди дасть такій особі того, хто їй порадить: через книгу, телепередачу, проповідь, зустріч.
Катехизмова правда навчає нас, що ділом милосердя щодо ближнього є «у сумніві дати добру раду». Що це означає? Насамперед, відчути іншу людину, бути уважним, бажати добра, заохотити і підтримати в міру своїх знань, розумінь і досвіду. Звичайно, найкращим порадником є духовна особа, яка є в стані освячуючої ласки, адже рада – це дар Святого Духа. Ми знаємо, що святі не лише давали мудрі поради, вони бачили серце людини. Господь давав їм дар розуміти різні ситуації, людей і навіть передбачати майбутнє. Але святі ніколи тим не хвалилися і не гордилися, вони розуміли, що це Бог діє через них.
Подібно і ми маємо просити у Господа дару ради, особливо тоді, коли нас запитують, просять про допомогу. Пуста балаканина мало кому допоможе. Буває так, що у когось проблема, біль, а «порадник» теревенить, хвалиться своїми подвигами чи байдуже говорить про своє.
Звичайно, є люди, які вміють у сумніві дати добру раду. Для таких є лише одна пересторога – не приписувати цього дару собі. Маємо пам’ятати, Бог покірним дає благодать.
Сумного потішити
Сумного потішити – завдання не таке просте, як може виглядати на перший погляд . По-перше, для того, щоб потішити когось потрібно бути людиною гідною довіри. Ми можемо запитати себе, чи часто нам довіряють свої труднощі, проблеми? Як ми реагуємо на це?
По-друге, ми не маємо чекати, коли хтось відкриє нам своє серце і скаже, що переживає біль чи сум. Християнин сам має відчувати інших людей, дивитися в очі своєму співрозмовнику, щоб побачити, чого потребує ближній.
По-третє, сумного потішити – тут не завжди йдеться про слова. У Святому Письмі сказано: «Радійте з тими, що радіють і плачте з тими, що плачуть». Часом людина потребує, щоб ми разом з нею «поплакали», а не лише пожаліли її чи поспівчували. Як приклад, ми бачимо Симона Киринейського, котрий допоміг нести хреста Ісусові. Він не говорив довгих промов, повчальних слів ані жартів, Симон просто став поряд і взяв на себе тягар хреста.
Роздумуючи на цю тему, варто пригадати тих, хто нас потішали: наших батьків, рідних, знайомих і подякувати їм за підтримку. Маємо бути вдячними також нашим священикам і духовним провідникам, що у святій Сповіді чи розмові разом з нами співпереживають, моляться за нас.
Для того, щоб потішити сумного, не потрібно бути багатим чи знаменитим. Усмішка нічого нам не коштує, але яке велике значення вона має у світі! Господь її дав нам як дар, як подарунок, як можливість принести світло, тепло і радість. Використовуймо усмішку стільки, скільки це можливо, особливо до дітей, дружин/чоловіків, батьків, щоб вона була знаком любові, уваги і ніжності. Сьогодні світ спраглий добра, тож християнин має нести людям «добру звістку» - Євангелію про те, що Бог нас любить людину, дбає про нас, бажає нам щастя.
Звичайно, ми зустрічаємо різних людей: хтось може сприйняти «тверду їжу», а хтось ще потребує «духовного молока», тому маємо бути второпними у словах, щоб, потішаючи, ще більше не ранити іншого. Маємо також пам’ятати, що принести радість може лише той, хто її має. А що таке радість? Це плід Святого Духа. Справжню радість має людина з чистим сумлінням.
Уляна Стеців – Тимчук, катехит