Читачеві

Христос Рождається!


Найдорожчі читачі «Місіонаря», ми дуже раді зустрічі з вами у цьому Новому 2016 році. Ми надзвичайно радіємо, що ви продовжуєте бути з нами, і наш «Місіонар» знову у ваших руках. Місія — без сумніву дуже важливий засіб на шляху людини до Бога. Наші отці Василіяни кожного року дають по кількадесят місій, реколекцій по наших селах і містах України.

Проповідь Папи Франциска з нагоди відкриття Святого Року


У вівторок, 8 грудня 2015 р., в урочистість Непорочного Зачаття Пречистої Діви Марії, Папа Франциск очолив на площі Святого Петра у Ватикані Євхаристійне богослуження з нагоди відкриття надзвичайного Святого Року Милосердя, під час якого виголосив наступну проповідь.

Милосердя Боже


Святіший Отець Франциск Папа Римський, 13 березня 2015 р. проголосив 2016 р., Надзвичайним Ювілейним Роком Божого Милосердя, який розпочався в Свято Непорочного Зачаття Пречистої Діви Марії і триватиме до неділі Царя Христа. З цієї нагоди, пропонуємо коротенькі роздуми над глибиною Божого Милосердя до людини, її немочей, слабкості; відтак над милосердям чи немилосердям людини до людини і до Бога. Блаженніший Святослав, Верховний Архієпископ Києво-Галицький, у своєму «Посланні з нагоди проголошення Святого Року Божого Милосердя в УГКЦ», пише наступне: «Бути християнином означає насамперед повірити в Боже милосердя щодо себе, повірити в Божу любов».

Послання Блаженнішого Святослава з нагоди проголошення Року Божого Милосердя в УГКЦ


Дорогі в Христі! Разом з усією Вселенською Церквою входимо в благодатний час особливого Святого року, який, за волею Святішого Отця Франциска, триватиме від 8 грудня 2015 року до 26 листопада 2016 року. Цей Рік, який називаємо теж Надзвичайним ювілейним роком, Папа присвятив Божому милосердю.

Різдвяний подарунок


Чимало клопоту мали батьки зі своєю Стефкою. І борщик їй не смакував, і суконка не така, як в других, і в хаті не так прибрано, як у людей. На все нарікала та була невдоволена. А батьки були небагаті. Жили в місті, мешкали в сутеринах і гірко працювали на кусник хліба. Батько в броварі носив бочілки, а мати прала білизну по домах. Важка була праця, а й не все можна було дістати, і доводилося бідувати.

Християнська радість


Коли говорити про радість, то у світі не знайдеться напевно такої людини, щоб колись у своєму житті не раділа, не мала позитивних емоцій. Причин для радості є багато, що часом може викликати у людей навіть «сльози радості». Наприклад: народження дитини, одруження, радість з успіхів у навчанні, радість за своїх дітей, радість з успіху в якійсь справі чи праці, закоханість, вдалість покупки тощо. Здається, звичайні будні, серед яких можна знайти привід, щоб почувати себе у гарному настрої, особливо коли у мене все добре.

Свята ніч


Коли мені було п’ять років, мене спіткало дуже велике горе. Сильнішого я, здається, не знала з тих пір, коли померла моя бабуся. До самої смерті вона проводила свої дні, сидячи в своїй кімнаті, на кутовому дивані, і розповідала нам казки. Бабуся сиділа та розказувала — з ранку до вечора — а ми, діти, тихо сиділи біля неї і слухали. Чудове це було життя! Ніяким іншим дітям не жилося так, як нам. Мало що збереглось у мене в пам’яті про мою бабусю.

Червона нитка на зап’ясті — символ посвячення Злому


Доволі часто доводиться бачити, як чи то звичайні перехожі, чи то навіть державні мужі на тілі, на одязі, на авто, а то й на пеленах дітей, яких несуть до церкви, до Хрищення (!), чіпляють червоні нитки, стрічки. Коли запитати для чого вони це роблять — пояснюють — аби захистити себе, дітей, чи майно від зла, від завидющих очей — вроків. На жаль, ніхто з цих людей не може точно пояснити, яким саме чином ця нитка — а не «щит віри» (Еф. 6, 16) має їх захистити, однак всі вони твердо переконані, що такий захист дієвий. І водночас, ні для кого не секрет, що саме червоні нитки є частим підручним засобом у різних магічних обрядах.

Свята Гільдегарда Бінгенська: мистецтво зцілення


Хільдегарда народилася в 1098 р. в Гермерсхаймі на території нинішньої землі Рейн-Гессен (за іншими даними, в Бекельхеймі), в сім’ї дворян. Вона була десятою дитиною у своїх батьків, Хільдеберта і Мехтільди. Коли Хільдегарді було 14, вона разом з Юттою оселилася в жіночому скиті під Бінгеном, присвяченого св. Дізібоду.

Слабкі, погані нерви та що за цим стоїть


Якщо я бажаю залишитись вірним своєму намірові подавати в цій книжці лише ті хвороби, для лікування яких можу запропонувати принципово нові природні засоби, залишаючи теоретичний аспект, значною мірою, поза грою, то, розкриваючи термін «нерви», я змушений вчинити насильство. Багато всіляких нісенітниць породжує це слово; так багато, як це тільки можливо при вживанні іншомовного терміну.

Вплив пророчого Митрополита на розвиток освіти, медицини та культури


«... Однією з могутніх постатей нашого століття, що мала надзвичайно великий авторитет і зуміла, якщо вже згадати про його свідчення терпіння заради Христа, був Митрополит Андрей Шептицький. У його особі поряд з освіченістю і духовною витонченістю гармонійно поєднався незвичайний дар організатора, який засновував школи та академії, підтримував богословське і світське навчання, пресу, сакральне мистецтво і збереження історичних пам’яток.»

Боже, дай, щоб усі були одно


Святий Йосафат Кунцевич поєднав усіх вірних м. Рави-Руської в храмі Великомученика Юрія з нагоди першої річниці, коли до храму прибули мощі Святого Йосафата. Відбулася дев᾽ятниця. Впродовж дев᾽яти днів, починаючи з 16.11.2015 р. вірні всіх церков і костелу зранку і вечером відмовляли дев᾽ятницю, вервиці, слухали науки отців. Кожного дня правилася Служба Божа, сповідь.

Історії, прожиті тричі


2015 рік для дописувача «Місіонаря», історика Василіянського Чину Петра Шкраб’юка був щедрий на книги. Це своєрідна поетична візитівка для Крехівського монастиря п. н. «Крехів у вінку сонетів: історична хроніка» (Жовква: Місіонер, 2015. — 56 с.), збірка нових поезій «Усе на світі таїна» (Львів: Українські технології, 2015. — 220 с.); у цьому ж видавництві світ побачила ґрунтовна книга «Історії, прожиті тричі: події, документи, спогади» (444 с.).

Сестра Володимира (Марія) Теличкан, ЧСВВ: вірність Богові не зламали ні Сибір, ні воєнні лихоліття


Народилася с. Володимира в 1929 р. в с. Підпечери Тисменицького р-ну Івано-Франківської обл. у звичайній сім’ї селян-землеробів. Найважчі часи були в період воєнних облав: були поляки, потім москалі (1939 р.), а згодом німці 1941 р. У 1944 р. Почалася облава «Красної Армії» в нашому селі. Більшовики почали робити чистку: вивозити селян, молодих хлопців на заслання. Мій тато сховався на стриху. Мені було 15 років. Якраз тоді народився брат, і треба було робити хрестини. Я плакала, благала представників з району, які приїхали по мого тата, щоб не забирали його. І вони його відпустили. Я молилася сильно до Матінки Божої, і Вона допомогла.

Рахіль


(Надія ГАВРИЛЮК, м. Київ). Надія ГАВРИЛЮК, м. Київ. Чи то голос у храмі, чи ридання у Рамі? Чи гірке голосіння, мов вода раптом згіркла? Плач роз’ятрює тугу, сум роз’ятрює рани, День зникає у тіні — враз зривається зірка.

Боже милосердя


У житті кожного з нас є присутні: добро і зло, любов і ненависть, а також є періоди внутрішнього піднесення і духовного спустошення, порожнечі. Тоді ми шукаємо в комусь або в чомусь заспокоєння, розради, підтримки чи просто поділитися якоюсь радісною новиною. Отож і я хочу поділитися своєю радістю, яку пережила у Тайні Святої Сповіді.

Право сказати: «Люблю Тебе, Господи!»


Один чоловік мав двох синів. Звернувшись до першого, він мовив: — Піди, дитино, нині працювати у винограднику. Той озвався: — Піду, Господи, — і не пішов. Звернувшися до другого, сказав так само. А цей відповів: — Не хочу. Але потім, розкаявшись, пішов. Котрий з двох учинив волю батька? (Мат., 21)



Оформити передплату

Архів видань


Апостольство молитви