Читачеві

Наміри Апостольства молитви на квітень


Загальний: Щоб дрібні фермери отримували справедливу винагороду за свою цінну працю. Євнагелізаційний: Щоб християни Африки давали свідчення любові й віри в Ісуса Христа в умовах політично-релігійних конфліктів. Місцевий: За усвідомлення пріоритетних благ у житті й за оздоровлення українського населення від алкоголю. Покровитель: преп. Микита, ігум. Мідікійський

Папа Франциск: Подивімось із захопленням на тих, які залишаються вірними подружжю


«Насправді, багато вірних терплять з приводу краху свого подружжя і часто пригноблені сумнівом про те, чи їхнє подружжя дійсне чи ні», — розпочав свою промову Папа Франциск, зустрічаючись 12 березня 2016 р. з учасниками формаційного курсу щодо оновлення церковних процесів у справах подружжя, що відбувався цього тижня у Римі і був організований Римською Ротою, одним із трьох найвищих трибуналів Апостольської Столиці.

Діла милосердя: Грішника навернути


Заклик «Грішника навернути» звучить досить привабливо для тих, хто вважає себе «правдивим християнином». Тобто ці слова часто сприймаються, як дозвіл повчати інших, докоряти їм за грішне життя. Результат такого «повчання» є, як правило, конфліктним. В результаті — «грішник» оминає десятою дорогою «праведника», а прірва між ними зростає.

Блаженніший Любомир: "Щоб подолати відстань від Єгипту до Обіцяної землі, достатньо було не більше трьох тижнів подорожі. Однак мандрівка тривала 40 років...


Впродовж усього свого існування, людство несе сум за втраченим Раєм, бо не розуміє, що Рай — це гармонія буття, яку можна досягнути, дотримуючись моральних засад, або втратити назавжди, порушивши закони Всепорядку. У книзі розмов із журналістами, Блаженніший Любомир Гузар пропонує свій рецепт досягнення гармонії існування й вказує на три дороги, які має достойно подолати кожен християнин — дорога до себе, дорога до ближнього, дорога до Бога.

Слухаймо Божі хвилини земного життя...


Земне життя — це захоплююча мозаїка різних моментів, хвилин, котрі кожна людина переживає по-своєму. Багато з них глибоко проникають у нашу свідомість, певним чином окуповуючи людське серце, думки, пам’ять. Одного дня ми розуміємо, що все це стало частиною нас самих, частиною нашого життя. Щоправда, є ще інша сторона цього непростого явища. Одні моменти промовляють до людини, збагачуючи її життєвий досвід.

Наш щоденний «хрест»


Кожен, хто прожив якийсь проміжок свого життя розуміє, що наше життя є сповнене страждання і терпіння в різних життєвих ситуаціях. Певні терпіння, які стаються в житті, приносять дискомфорт, неприємні відчуття чи переживання. Врешті-решт фізичні обмеження, внаслідок важкої недуги. Часто ці обмеження викликають психологічні страждання чи самонавіювання. Тому виникає питання: чому і для чого існують страждання у світі?

Молитва — Піст — Милостиня


Віра в Бога має три основні прояви, на яких вона базується і розвивається: Молитва — стукає в двері. Піст — переконує, домагається, здобуває. Милосердя — одержує. Усі три вони стисло між собою з’єднані та залежні. Молитвою, постом і ділами милосердя нам потрібно під час святого великоднього посту відновляти наше духовне життя, просити ласки щирого навернення до Бога та переміни нашого життя.

Офіційні приписи посту


(за нормами партикулярного права УГКЦ — канон 115) § 1. Покутна практика посту, покаяння та стриманості, метою якої є надолуження за вчинені гріхи та осягнення більшої досконалості задля особистого освячення, — це найдавніша традиція Української Греко-Католицької Церкви.

Про екзорцизм, зраду Юди...


Екзорцизм (від грец. «екзорцізмос») є процедурою вигнання злих духів чи бісів, тобто надприродних істот, із одержимих людей завдяки певним церковним обрядам, молитвам тощо. В неодного вже через спостерігання за феноменом екзорцизму пробудилась віра у Творця всього. Твердять, що найпершим екзорцистом був не хто інший, а сам Ісус Христос. «Диявол — не метафора і не абстрактне поняття, а особистість, безтілесна, але все-таки особистість», — мовить головний екзорцист Ватикана о. Габріель Аморт.

Роздумуючи над таємницею Хреста...


Ми стоїмо безсилі, беззахисні та безпорадні перед лицем страждань. Хвороби, зневаги, суспільна несправедливість, з якою зустрічаємося щодня, породжують почуття образи, спротиву, бунту, болю, жалю та співчуття. Ми мріємо про світ без страждань, без сліз та кривд, однак стражданням свого Сина Бог світ спасає. Цих кілька думок допоможуть нам подивитись на світ по-іншому.

Вітаємо о. Василя Мендруня, ЧСВВ, із 70-літтям!


7 квітня 2016 р. виповнюється 70 років Богом даного життя визначному василіянському проповіднику, поету, публіцисту, вислуженому Протоігумену та Магістру, і надзвичайно духовній людині — отцю Василю Мендруню, ЧСВВ. Отець Василь народився 7 квітня 1946 року, у смт. Велика Березовиця Тернопільського району Тернопільської області — український релігійний діяч, поет, бандурист. Священик УГКЦ Чину Святого Василія Великого.

Духовні реколекції Андрея Шептицького у василіянському монастирі в с. Михайлівці, що на Борщівщині


Василіянський монастир св. апостолів Петра і Павла в с. Михайлівці засновано у 1895 р. як результат місійної діяльності о. Є. Ломницького, ЧСВВ та о. П. Філяса, ЧСВВ. Його фундатором був Іван Дашкевич, власник дібр практично всього ключа надзбручанського, який «...записав із своїх земель законникам Чину св. Василія Великого в с. Михайлівка 100 га, в с. Завалля 1400 га., в с. Кудринці 1200 га....» на спорудження та функціонування монастиря, а при ньому будинку для вбогих."

Ідеальна мати, дружина, теща і свекруха


Діти — наше майбутнє, тож мусимо бути відповідальними за їхнє виховання. Важливу роль у цьому відіграє родина. Адже діти приймають те, що ми їм даємо, повторюють нашу поведінку. Свої труднощі і особливості має виховання дітей у підлітковому віці. Напевне, в думках не в одної матері чи батька, коли їхня дитина починала дорослішати, закрадалась така думка: «Господи, невже, коли я була підлітком, то теж поводилася настільки жахливо?!» Нашою помічницею у вихованні дітей є Благословенна Анна-Марія Таїджі, адже була зразковою мамою аж семи дітей. Та чи є можливим поєднання в одній людині найкращих рис дружини, матері і навіть свекрухи та тещі? Виявляється, так, Благословенна Анна-Марія це довела своїм життям, ідеально виконуючи свої родинні обов’язки.

На Великдень до неба разом із Христом


Федір народився в 1900 р. на Яворівщині. Батьки його тяжко працювали, як усі люди сіяли жито, пшеницю, щоб в хаті був хліб. Коли Федір підріс, то став допомагати батькам по господарстві. Вся господарка була власна, тому що колгоспу ще не було. Це було за часів Польщі, пани брали людей на роботу і вони в них тяжко працювали. Коли Федору виповнилося 25 років, він одружився і взяв собі за жінку дівчину Марію. В них народилося семеро дітей. В 1941 р. почалася війна і Федора забрали в армію. На війні він був два роки.

Велетень духу


Мій батько, Іван Ногаль, з 1945 по 1955 рік був ув’язнений московською владою за участь у визвольному русі і відбував покарання у радянських концтаборах в Красноярському краї, Маклаково та Єнісейську. В сусідньому з ним таборі тоді відбував покарання і Патріарх Йосиф Сліпий. В’язні, яким довелося перебувати в одному з ним таборі і безпосередньо спілкуватись, розповідали про нього як про добру і чуйну людину, яка допомагала всім, хто до нього звертався, незалежно від національності та віросповідання, добрим батьківським словом підтримував інших на дусі, давав поради.

На Закарпатті зцілює хворих монахиня з... Індії


Вже десятий рік біля Мукачева хворі та немічні зцілюються за допомогою монахині Лідії, яка приїхала на Закарпаття з далекої Індії. Багато хто одужує від невиліковної хвороби, стає на ноги, після довгих літ безпліддя нарешті отримують дар материнства. Щодня черниця приймає сотні людей, нікому не відмовляє, бо й сама знає, що таке бути смертельно хворим. Адже їй не давали шансів на одужання ні київські, ні індійські лікарі.

Святий Йосиф знайшов мені чоловіка


Спочатку, певна річ, це мені видавалося смішним: ціле життя я шукаю того єдиного, а тепер якийсь святий з образочка мав би мені допомагати? Тим не менше, я вирішила спробувати — ну хоч би для того, аби довести бабці, що немає ніякої надії і що в моїй ситуації і святий не допоможе. І ось, сталося... Відколи пам’ятаю, завжди мала багато приятелів, але жоден з них не годився на порядного хлопця.

На все Божа воля


— Я вже більше не маю сили це все зносити. Ось Ганя пішла вже на вічний спочинок. А тут кожний день... Ох і досталось мені сьогодні. І для чого тільки людина народжується, щоб так терпіти? — Маріє не тобі судити. А може ми собі заслужили на таке життя. Як не ми, то хтось з родини чи наші близькі грішили тяжко. Зимою був у сусідньому таборі священик і всіх просив Богові молитися в надії на повернення до дому. Говорив, що прийде час і в’язні з таборів і тюрм будуть звільненні...

Вітаємо п. Надію Шняк, ревнительку Апостольства молитви м. Жовкви!


З нагоди святкування 25 річниці з дня заснування гуртка Апостольства молитви під особливим наставництвом ревнительки п. Надії Шняк, члени гуртка висловлюють особливу подяку за залучення п. Надії до справи Божої, котра об’єднала багатьох в одну спільноту, навчила Божого слова та заохотила власним прикладом до добрих християнських справ.



Оформити передплату

Архів видань


Апостольство молитви