Найщиріша подяка від всієї родини Господу Богу, Пречистій Діві Марії, святому апостолу Юді-Тадею, святим – Шарбелю, о. Піо, Антонію з Падуї, Папі Івану Павлу ІІ, блаженному священомученику Миколаю Чарнецькому, Слузі Божому Митрополитові Андрею Шептицькому за врятування життя та виздоровлення чоловіка (батька і дідуся).
Чоловік моєї племінниці працював таксистом. Одного дня після блювоти та поганого самопочуття вирішив на пару хвилин заїхати додому. Тільки згодом всі усвідомили, яка це була велика Божа ласка, бо в такому стані, що згодом наступив міг зробити аварію, розбитися або в кращому разі зупинити авто і там померти; бо хто б цікавився чого стоїть таксі – може чекає пасажира.
Вдома погане самопочуття різко погіршилося, впав тиск, майже не було пульсу. Карета швидкої допомоги приїхала через 10 хвилин, але понад годину всі заходи та ліки були безрезультатні. Не покращувався стан хворого і в реанімації лікарні. З підозрінням на інфаркт та інсульт майже вночі хворого направили до Львова спеціально викликаною машиною із кардіологічного центру. Тільки згодом лікарі призналися, що не надіялися, щоб хворого довезли живим. В кардіологічному центрі підтверджено діагноз інфаркт та інсульт. Оскільки наростали симптоми паралічу лівої руки на просьбу родини капелан уділив святу Тайну Єлеопомазання. Стан хворого не тільки покращився, але через тижні був виписаний додому для продовження лікування. Нещодавно лікарі у Львові цікавились, чи живе ще той хворий. А він вже більше року почувається добре, неодноразові обстеження, аналізи, ЕКГ в межах вікових змін, залишились майже непомітні дещо знижені функції лівої руки. Ходить за покупками, водить внука до школи.
Всіх, хто буде читати ці рядки я дуже прошу насамперед переконати себе, а також всіх своїх рідних і знайомих, щоб не боялися просити священика до хворих, особливо важких. Свята Тайна Єлеопомазання – Тайна для хворих, як вчить нас апостол Яків (Як 5: 14-16), а не тільки для вмираючих. Не нехтуйте рятуванням своїх рідних і близьких. Чи ви справді вірите, що після смерті є життя вічне (не рік, не десять, а вічне життя) і ви позбавляєте близьких людей навіть шансу, щоб осягнути вічне щастя в небі, щоб душа відійшла, поєднана з Богом, в Божій ласці. Призадумайтесь!
Нехай буде щира подяка Богові за всі ласки для родини.
Анна,
м. Дрогобич, Львівська обл.
Висловлюю найщирішу подяку Господу Богу і Пресвятій Діві Марії за зцілення моєї матері Цюпки Ольги Василівни за посередництвом і заступництвом св. Шарбеля (відмовивши дев’ятницю до святого, я отримала звістку, що маму перевели з реанімаційного відділення і стан її здоров’я покращується).
Особливо хочу подякувати всім, хто в цей час молився в наміренні за одужання моєї мами: о. Матею ЧСВВ, о. Терентію Довганюку ЧСВВ, членам Апостольства Молитви, родичам, друзям та знайомим. І за кваліфіковану допомогу всім працівникам і лікарям реанімаційного відділення ЖЦРЛ – зав. від. – Гринчак Оксані Євгенівні. Також лікарям терапевтичного відділення зав. від. – Кудик Тетяні Валерівні.
Люба,
м. Жовква, Львівська обл.
Шановна редакціє часопису «Місіонар»!
Від щирого серця приношу подяку через журнал Господу Богу, Пречистій Діві Марії, а також апостолові Юді-Тадею! За вислухані просьби з роботою і притулком в Польщі. Все так сталося, як і я просила. Повірте, я тоді сяяла від радості. Також декілька днів тому вирішилася просьба з важливою для мене документацією (вирішилося з точністю, як і я того просила).
Прошу Бога вибачення, що із великим запізненням написала.
Моліться щиро і всю надію покладіть на Ісуса і Його Матінку!
Моліться клячучи і бажано із запаленою свічкою (не шкодуйте тих декілька гривень).
Також намагайтеся протягом дня думати про Ісуса, розмовляти з Ним.
Скоротити до найменшого пусті розмови, користування телефоном і комп’ютером. Також не забувайте дякувати Ісусу за добре і за погане. Якщо погане, то воно завжди обернеться корисною наукою для Вас.
Також хочу порадити, придбайте книжку «Перлини східних отців». О. Юлій Катрій і Ваші погляди на життя обов’язково зміняться на краще!
Моліться і вдень і вночі, кайтеся в своїх гріхах!
З глибокою повагою
Марія,
м. Львів
СВІДЧЕННЯ
Я, Володимир Бехта, живу в с. Княжий Міст, Мостиського р-н. В своїй молодості я майже щоденно молився до св. Отця Миколая.
Мав відповідну молитву переписану із якоїсь книжечки. Потім трохи призабув молитися до цього святого.
Пізніше придбав невеличку іконку цього святого і продовжив молитися, але це тривало недовго.
Нарешті десь два роки тому заходжу на головному вокзалі в маршрутку, здається це була маршрутка Львів-Санники. Всі місця вже були зайняті окрім одного, яке знаходилося за кабіною водія.
На стінці кабіни побачив велику ікону св. Миколая, внизу календар на цілий рік і молитва, яку колись щоденно відмовляв.
Ця ікона-календар була настільки гарною, що я не міг відвести очей від неї. Святий Миколай весь у золоті, і його було зображено в досить молодому віці.
Я дав собі слово, що віднайду вдома цю молитву і буду щоденно її відмовляти.
Знайшов я цю молитву і почав щоденно молитися десь так із два тижні.
Живу сам, бо дружина відійшла у вічність, а діти в різних місцях. Так я молився десь два тижні і одного вечора промовив: Отче Миколаю, я молюся до тебе, але чи ти приймаєш мою молитву. Десь через два дні я вже над ранком пробудився, тай задрімав ще раз. Бачу святий Миколай іде так ніби із гірки, а я йду до гори.
У правій руці тримає хрест, а в лівій свічку, на якій вогник гойдається.
Святий Миколай весь у золоті, це описати важко, молодий, дуже гарний, якого я не бачив на жодній іконі.
Напевно св. Миколай підтвердив, що приймає мої молитви.
Я дуже його люблю, і щоденно молюся до нього.
Запрошую всіх до щирої молитви, але до молитви, в якій уста і серце завжди будуть єдині.