Вітаємо отця Володимира Кусого, ЧСВВ з ювілеєм!
17 липня відзначає свій 60-літній ювілей отець Володимир Кусий, ЧСВВ із Золочівського монастиря василіян. Впродовж багатьох років він був духовним провідником Марійського молодіжного товариства “Містична троянда”, що діє при церкві св. Андрія м. Львова.
З нагоди ювілею львівська молодь вітає дорогого о. Володимира! “У цей святковий день дякуємо Богові за дар Вашого життя і служіння. Нехай Добрий Господь щедро винагородить Вашу працю. Добра, любові і радості!” (Надія Притика). “Долучаємось до численних побажань! І в особливий спосіб бажаємо Вам здоров’я і також невтомної наснаги у Вашому покликанні – бути духовним батьком для дітей Марії” (Іван Гусляк). “Бажаю своїм словом окрилювати Божих дітей!” (Марта Стеців). “Нехай віра буде Вашим човником, Любов – вітрилом, Надія – якорем. А тоді зможете сміливо писати листи через хвилі світу! Здоров’я міцного і Божої ласки! (Наталя Лісовець).
“Хочу побажати Вам: щастя, щоб Ваша посмішка підтримувала Ваших рідних, близьких, “Містичну троянду”; здоров’я, щоб Ви прожили 100 і більше років та забули дорогу до лікарів; Божого благословення, щоб Ви були під опікою Матері Божої та Ісуса; душевної наснаги, щоб Ви ніколи не здавалися і переборювали всі перешкоди, які на Вас чекають в майбутньому” (Андрій Дуда).
“Щиро вітаю зі Вашим святом! Бажаю кріпкого здоров’я, радості, багато вірних друзів, вірного служіння Богові, постійної опіки Пречистої Діви Марії, залишатися Людиною з великої букви:
Бо ти на землі – Людина,
І хочеш того чи ні –
Усмішка твоя – єдина,
Мука твоя – єдина,
Очі твої – одні (В. Симоненко)” (Анна Дудикевич).
Дякуємо за багатолітню працю, за щире, дружнє спілкування з молоддю, за іскру добра в серці та очах, за відкритість до потреб ближніх! Нехай Господь провадить Вас стежками своєї безмірної любові, дарує усе потрібне для щастя, а Пречиста Діва Марія тримає Вас під своїм могутнім Материнським Покровом!
Многая літа!
Уляна Стеців-Тимчук
Ювілей Божої дитини
З джерел духовної криниці
Нап’юся чистої водиці,
Що з Слова Бога витікає,
І спраглу душу напуває.
17 липня виповнюється 60 років життя ієромонаху, священику ЧСВВ, письменникові та надзвичайно добрій і духовній людині – отцю Володимиру (Михайлу) Кусому. Дитинство, школа, військова служба, навчання у вищих начальних закладах: Львівська державна консерваторія ім. Лисенка, Дрогобицький педагогічний університет (Україна), Варшавський католицький університет (Польща) – таки життєвий шлях о. Володимира Кусого з міста Золочева.
З раннього дитинства о. Володимир піснею прославляє Небесного Творця, задля Якого залишив земну суєту… А в день отримання Тайни священства розділив свою любов до Всевишнього подячними словами: «Любіть Його, Любіть Христа понад усе на світі, віддайте йому любов’ю за любов, любіть, і ніколи не давайте Йому зрадливого поцілунку».
Отець Володимир є автором численних книжок та статей у християнських виданнях, виконавцем багатьох духовних пісень і першим адміністратором парафії Стрітення Господнього в Лодзі (Польща) УГКЦ. Також служив на посаді директора Бучацького колегіуму ім. св. Йосафата, парафіяльним сотрудником церкви св. Андрія – у Львові та духовним та провідником Марійського молодіжного товариства «Містична троянда».
Для кожного, хто зустрічається йому на священичій дорозі, він готовий стати тим хлібом, з якого кожен може відламати стільки – скільки йому потрібно. Зараз о. Володимир душпастирює в Золочівському монастирі Вознесіння Господнього, та всім серцем засвідчує Богові любов та дар монашого життя, є прикладом досконалого християнина, невтомно молиться над зціленням людських душ та продовжує писати книги.
Дорогий отче, з нагоди ювілею 60-річчя прийміть наші найщиріші вітання , як знак великої поваги до Вас! Не зупиняйтеся перед неуспіхами та спокійно «споживайте чашу терпінь» у своєму священичому та монашому житті. Бажаємо Вам безмежної Божої благодаті в усіх починаннях, сили, наснаги, витривалості у виконання всіх нелегких обов’язків. Нехай Матінка Божа опокриє Вас своїм омофором, як свою улюблену дитину, а Господь нехай щедро благословить Вас і дарує многії та благії літа!
Парафіяни храму святого Андрія, м. Львів
Учень Ісуса Христа. Апостол Святої католицької Церкви. Покликаний та вибраний священик. Василіянин
Ці слова ми, Братство Матері Божої Покровительки доброї смерті, яке діє при монастирі отців василіян у м.Золочеві, адресуємо нашому духовному провідникові отцю Володимиру Кусому ЧСВВ, з нагоди славного ювілею.
Монаше життя – це Божий дар, дорога ця вузька, терниста, непередбачувана. Та разом з тим – це надія, яка веде у Божественне Серце Любові, Життя і Правди, це дорога спасіння, радості і незбагненної благодаті. Ми безмежно вдячні Богові за Ваше покликання, Отче Володимире, за Вашев стократ помножений талант, який подарував Вам Творець.
У наших серцях ще досі лунають пісні та колядки, які Ви виконували на площах нашого рідного м. Золочева. Ваш спів був окрасою святкових концертів з нагоди храмового празника Вознесіння ГНІХ. Незабутні для нас золочів’ян, зустрічі з молодіжним Товариством «Містична Троянда», духівником якого були саме Ви, отче Володимире, вертепи, вечори пам’яті Романа Коновалюка, духовний вечір священномученика Йосафата тощо.
Ваші проповіді, настанови, поради допомагають нам приближатися до Бога і долати земні негаразди та терпіння.
Всечесний Отче Володимире, Ваші книжки – «14 зустрічей з Христом,”Уся Ти гарна єси і пороку немає в Тобі”, ”Чому Господи?”– розвіюють морок з сердець наших, надихають у віру вічного життя. З нетерпінням чекаємо на появу четвертої книги.
У покорі серця дякуємо Богові за Вас, нашого дорогого духовного наставника, віддаємо Вас під опіку Матері Божої, Покровительки нашого Братства.
Нехай Марія буде зіркою котра освятить усі Ваші стежки і покаже безпечну дорогу до Отця в Небі. Нехай вона буде тим Якорем, за який Ви маєте сильно триматися, особливо під час випробувань, нехай провадить Вас Богородиця до безпечного порту спасіння.
З любов’ю та вдячністю члени Апостольства доброї смерті
Сумна і радісна звістка
У жовтні 2016 року радісна звістка прийшла в нашу сім’ю. Ми дізналися, що чекаємо дитину. Але ця радість була короткою, оскільки в один день я відчула, що всі симптоми вагітності раптово зникли. Передчуваючи щось недобре, я звернулася до лікаря. Обстеження показали, що вагітність завмерла, тобто дитина всередині нежива і не розвивається.
Лікар, яка поставила цей діагноз є товаришкою нашої сім’ї, а також особою з християнськими цінностями, тому підстав не довіряти цьому медичному висновку у мене не було. Але крім неї я також проходила обстеження і в інших лікарів. Це був страшний вирок для мене, як для матері, словами важко описати той біль і відчай, які мене в той період огорнули. Щоб якось знайти сили пережити цю втрату і попросити Бога про допомогу, ми поїхали з сім’єю до Крехова. Не раз я молилася перед чудотворною іконою Богородиці просячи про допомогу, але цього разу мій стан був таким розпачливим, що зосередитися на молитві було важко. Окрім великого болю втрати, мене дуже турбувала доля душі дитини, оскільки ще з малих літ була навчена, що людина отримує безсмертну душу з моменту зачаття. Я багато молилася про охрещення дитятка, доручаючи душу під опіку Богородиці, а також відповідно до Катехизму повторювала слова молитви щодо Хрещення в небезпеці смерті, вже тоді давши ім’я – Катерина.
Пригадую, до храму зайшла група людей з братом-монахом, який провадив екскурсію. Перебуваючи в своїх думках, я зовсім не звертала уваги на те, що він розповідав, аж поки не почула фразу, яка мене дуже вразила: «За заступництвом Богородиці з чудотворної ікони ставалося багато чуд, але вже 10 років чуда не відбуваються, ну або ніхто не звертається зі свідченнями». Напевно саме це мені потрібно було почути, щоб «увімкнулась» моя свідомість. Я подумала про себе, що цього не може бути, адже Богородиця постійно робить чуда. Як шкода, що протягом такого довгого часу ніхто не повертався сюди, щоб розповісти про отримані ласки. Піднявши свій погляд на ікону, я звернулась до Діви Марії з такими словами: «Я знаю, що мій випадок практично безнадійний, але якщо Ти допоможеш і моя дитина народиться, обіцяю Тобі, що повернуся сюди і засвідчу це чудо». Обітницю я постановила тримати в таємниці від всіх аж поки не виявиться Божа воля.
У цей день я також звернулася до о. Дам’яна Кічі з проханням про молитву. Пам’ятаю, що отець мене розрадив і скріпив на дусі, дав молитви, які радив відмовляти, серед них «Помпейська дев’ятниця», яку я молилася зі своїми рідними протягом усієї вагітності. На кінець нашої розмови, отець Дам’ян натрапив в себе в блокноті на невелике зображення новонародженого немовлятка і з посмішкою показав його мені. Дивлячись на це чорно-біле зображення мене огорнув дивний спокій – вперше за цей важкий період. На прощання отець Дам’ян попросив мене датися чути, як у нас все склалося, а я пообіцяла, що так і зроблю.
Повернувшись додому, за деякий час я зі страхом пішла на обстеження. Зізнаюся, що я готувалася до гіршого. Не одразу результат був позитивним, але якимось дивним чином цього разу в силу різних причин лікарі не могли ані підтвердити, ані спростувати попередній діагноз і запропонували прийти в інший день. А вже на наступному обстеженні я почула радісний виклик лікаря: «Є серцебиття! Дитина жива!» Цього моменту я не забуду доки буду жити. Радості моїй не було меж, я ще довго не могла повірити в те, що почула. Я постійно перепитувала маму, яка прийшла зі мною на обстеження, чи вона теж чула такі слова лікаря, і чи мені це все не приснилося (здалося).
Далі вагітність проходила дуже важко. Було багато загроз, довелося не раз лежати в лікарні, і з допомогою лікарів боротися за життя малечі. Але з самого початку і протягом усієї вагітності, я в особливий спосіб доручала донечку і її життя Пресвятій Богородиці, і тепер оглядаючись назад, розумію, що Вона тримала все під контролем. Коли я останній раз потрапила до лікарні, мені було ще дуже далеко до пологів, майже два місяці, але після певних обстежень виявилося, що ситуація критична і треба терміново оперувати. Отже, 23 квітня 2017 р. на світ з’явилася наша дівчинка. Вона була у важкому стані в реанімації, тому я одразу попросила привести священника, щоб її охрестити.
Катруся була охрещена за кілька годин після появи на світ. Вона народилася в квітні, а мала народитися в червні. Це була Провідна неділя, а також неділя Божого Милосердя і я щиро вірила, що народження Катрусі на ці свята – це не просто співпадіння, а вияв особливої Божої опіки. Цю могутню опіку я також відчула особисто над собою. Вже декілька років підряд в неділю Божого Милосердя я приступала до святих Тайн, вірячи в обітницю про отримання особливих ласк в цей день. Перебуваючи в післяопераційній, я з сумом подумала, що цього року напевно не вийде це зробити, бо навіть не можу полишити своє ліжко. Але Бог про все подбав. Яким було моє здивування, коли в цей день обставини склалися так, що до моєї палати прийшов священник і уділив мені тайну Сповіді і Причастя.
Сильну напругу цього складного періоду допомагала витримати безперервна молитва. Молитва особиста, рідних і близьких, постійні літургії за здоров’я, часті Сповідь і Причастя. Також, від самого початку і протягом всієї вагітності при кожній нагоді я зверталася до священників з проханням помолитися наді мною. Найбільше молився наді мною о. Ярослав Гевак, він також охрестив Катрусю в реанімації. При хрещенні наша дівчинка отримала також 2-ге та 3-тє ім’я на честь св. Йосифа і св. Антонія Падевського, яких я теж просила допомоги у врятуванні її життя, пообіцявши дати їхні імена.
Катруся довший час знаходилася в реанімації, а згодом ще місяць в відділенні патології новонароджених. Після довгого перебування в лікарні ми нарешті поїхали додому. За деякий час я попросила рідних завезти мене до Крехова, оскільки хотіла дотримати слова даного Богородиці, а також повідомити радісну звістку о. Дам’яну, бо знаю, що він молився і чекав на новини від нас. Минув рік з того часу, як я приїжджала до Крехівського монастиря – тоді ще з великим болем на серці, але вже тепер з безмежною радістю і вдячністю. Тримаючи Катрусю на руках, ще досі до кінця не можу усвідомити тієї ласки, яка була уділена для нашої сім’ї. Дотримуючись своєї постанови, вже в Крехові, в монастирі, я вперше розповіла про свою обітницю дану Діві Марії, мої рідні були здивовані, що я так довго тримала все в таємниці.
З сердечною подякою за таке велике чудо складаю своє свідчення на славу Божу і Пресвятої Богородиці, та сподіваюся, що воно стане підтримкою для тих, які опинилися у важких життєвих обставинах, бо направду немає нічого неможливого для Бога.
п. Марія, Львів
Складаю подяку Богу, Матері Божій, св. Йосифові, Франциску, Прокопію, о. Піо, Йосафату, св. архангелу Рафаїлу за одержані ласки (оздоровлення від сердечного і головного болю).
Анна, м. Львів
Шановна редакціє! На сторінках часопису складаю подяку Милосердному Богові, Пресвятій Богородиці, св. Юді-Тадею, Ангелу Хоронителю, св. Тарасію, святим та блаженним, душам у чистилищі, усім небесним силам за вислухані молитви і допомогу у щоденній праці та житті.
Тарас, м. Болехів, Івано-Франківська обл.
Шановна редакціє «Місіонаря», з Вашою допомогою хочу подякувати Господу Богу, Ісусу Христу, св. Юді-Тадею, св. Марті, св. Риті, Пречистій Діві Марії, Ангелам-хоронителям за вислухані молитви, дев'ятниці та отримані ласки.
Прошу всіх звертатись з різними потребами до святого Юди-Тадея, св. Марти та молитися дев'ятницю до Богородиці, що розв'язує вузли.
Дякую за всі ласки, які отримала я і моя сім'я. Маю надію, що Бог, Матінка Божа і всі святі надалі вислуховуватимуть наші молитви і допомагатимуть мені й моїй родині.
З повагою, Ірина
м. Золочів, Львівська обл.
Від щирого серця хочу подякувати через журнал «Місіонар» за отримані ласки і перепросити за те, що так довго не виконувала своєї обіцянки. Дякую Господу Богу, Ісусові Христу, Матері Божій Неустанної Помочі, св. апостолу Юді-Тадею, св. Йосифу, священомученику Йосафату, св. Архангелу Михаїлу, св. Миколаю Чудотворцю та всім святим за вислухані молитви, що поблагословили мою дочку сімейним життям і народження моєї внучки. Люблю Вас, вірю Вам, уповаю на Вас.
З повагою, Марія
Тернопільська обл.
Шановна редакціє часопису «Місіонар». Хочу через Ваш журнал подякувати Господу Богу, Матінці Божій, св. Йосифу, св. Антонію Падевському, св. Юді-Тадею, Ангелу Хоронителю і всім святим за отримані ласки, про які я просила і що мене Господь підніс після розширеного інфаркту. Я молилась за дітей і внуків, Бог мені допомагає. Щиро дякую за все.
Орися
с. Буряківка, Заліщицький р-н, Тернопільська обл.