Поезія

Покликані, щоб служити


Покликання – від слова кликати. Люблячий Бог запрошує нас, не зважаючи на нашу зовнішність, зазирає у душу, проникливо вдивляється в очі, оскільки вони випромінюють справжність душі. Знаючи наше ім’я, Він прагне вписати в історію нашого життя неймовірні, прекрасні моменти – вічність, блаженне споглядання, Боже співжиття. Тому не варто боятися сказати Богові своє “так”, не турбуватися про матеріальний світ, прислухатися до голосу свого серця, роздумати над своїм життям і остаточно вирішити крокувати за Христом.

СКРІЗЬ ВІЄ ДУХ СВЯТИЙ


2015року у Видавництві отців василіян “Місіонер” вийшла поетична збірка історика Василіянського Чину, письменника Петра Шкраб’юка “КРЕХІВ у вінку сонетів: історична хроніка”. Цей же небуденний Вінок був опублікований і в нашому журналі (“Місіонар”, 2017, лютий), причому, як і окреме видання, щедро ілюстрований.

Покликані, щоб служити


Покликання – від слова кликати. Люблячий Бог запрошує нас, не дивлячись на нашу зовнішність, зазирає у душу, проникливо вдивляється в очі, оскільки вони випромінюють справжність душі, знаючи наше ім’я, прагне вписати в історію нашого життя неймовірні, прекрасні моменти – вічність, блаженне споглядання, Боже співжиття. Тому не варто боятися сказати Богові “так” – не турбуватися про матеріальний світ, прислухатися до голосу свого серця, роздумати над своїм життям і остаточно вирішити крокувати за Христом.

ЯК ЛЕГКО З ГОСПОДОМ ІТИ!


Петро Шкраб’юк – давній автор нашого часопису, письменник, історик; йому належать окремі ґрунтовні дослідження “Крехів: дороги земні і небесні” (2002), “Монаший Чин Отців Василіян у національному житті України” (2005), десятки статей з минувшини й сучасності ЧСВВ.

Покликані, щоб служити


Покликання – від слова кликати. Люблячий Бог запрошує нас, не дивлячись на нашу зовнішність, зазирає у душу, проникливо вдивляється в очі, оскільки очі випромінюють справжність душі, знаючи наше ім’я, прагне вписати в історію нашого життя неймовірні, прекрасні моменти – вічність, блаженне споглядання, Боже співжиття.

Перемога Бога (Великдень)


Смерть Господь вмить переміг, Хоч звалила гучно з ніг... Гріб порожній залишивсь; Спас підніметься увись.   Дзвони лунко виграють. Дременули гріх і лють... Сколихнула новина. Вабить знана дивина.   Велелюдно у церквах. Віддаливсь подалі страх.

Боже, Ти — Любов


Боже, Ти – Любов, навчи з Тобою жити, Боже, Ти – Любов, навчи Тобі годити. Боже, Ти – Любов, навчи про ближніх дбати. Боже, Ти – Любов, навчи добро плекати. Боже, Ти – Любов, навчи мене терпіти, Боже, Ти – Любов, навчи, як ближніх гріти.

У молитвах і піснях


Ця збірка поета о. Василя Мендруня, ЧСВВ складається з віршів, в яких відображено життя Ісуса Христа та Його учнів, Пречистої Діви Марії і святих Ангелів, а також Блаженних і Святих нашого народу. Переважна більшість цих віршів є текстами пісень. Публікуватимемо вірші з нагоди свят і євангельських подій.

Пам’яті оперного співака, воїна, борця Василя Сліпака


 Болить душа, і плаче Україна, Тремтить на віях зболена сльоза… Це ж обірвалась пісня солов'їна, Тебе нема… А пісня ж не вмира!   Ти був легендою і піснею водночас, Своєї матері ти – героїчний син, Співець і воїн, і борець Вкраїни. Борців багато!

У променях духовної поезії


 Нещодавно, похмурого й дощового недільного дня, у Львівському Палаці мистецтв відбулося напрочуд світле й радісне дійство. Ліга Українських Жінок провела творчий вечір Галини Бреславської під гаслом "Прославлю Бога у своєму серці".

Рік милосердя


О, Боже милий, всемогучий, Створив Ти світ цей і людей. Дозволь хоч трохи нам збагнути Глибокий сенс Твоїх ідей.   У всьому є Твій Божий задум, Проте і воля нам дана: Самі ми можем обирати І шлях свій, мрію та діла.

«Непрошена»


Ти зійшла, як грім, з небес. Вибач, не чекали... Чом прийшла? З яких потреб? Все тобі замало... Не постукавши, ввійшла Без запрошень, дико. Затуливши очі, рот, Ми молились тихо. Океани сліз, Скрябетіло тіло.



Оформити передплату

Архів видань


Апостольство молитви