Постатті святості

Книжка про отця Партенія Петра Павлика


Є книжки, які виношуються роками. Спочатку виникає ідея, яку автор довго обдумує, перевіряє, оцінює. Потім починає збирати матеріал, записувати окремі думки, перевіряти факти. А є такі, як оця – вихор. Ти не плануєш її, не складаєш графіку роботи, не сидиш роками в архівах…

Мати Тереза: маловідомі факти


Коли Мати Тереза помирала, її запитали: чи були в її житті вихідні або свята. Вона відповіла: «Так! У мене щодня – свято!» Пригадується документальний фільм, у якому худенька маленька бабуся швидкими ловкими рухами ретельно мила і чистила кімнати, де на металевих ліжках корчилися дитячі напівтрупики, від одного вигляду яких кров застигала в жилах.

Покликані, щоб служити


О. ПЛАТОНІД ФІЛЯС, ЧСВВ (27 вересня 1864, с. Добрячин коло Сокаля – 16 червня 1930, м. Дрогобич) – український церковний та громадсько-політичний діяч у Галичині, священик-василіянин. Діяльність: випуск молитовника «Гостинець», редакція журналу «Місіонар», реорганізація гімназії у м. Бучач в «Місійний інститут ім. св. Йосафата», відкриття Центральної духовної греко-католицької семінарії у Моравії (Республіка Чехія).

Акушерка з Аушвіца


«Коли людина щойно прокинулася, їй, зазвичай, вдається правильно потрапити ногою тільки в один капець. Якщо маму вночі викликали, вона, власне кажучи, часто в одному капці й вибігала», — пригадує син Станіслави Лещинської, Броніслав. «Вона молилася до Матері Божої так: “Надягни хоча б один черевичок, але прийди з допомогою!”. Мама казала, що ніколи не була розчарована», — веде далі він.

Пресвяте Серце Христове і свята Тереза від Дитятка Ісус


Життя святої Терези було нелегке, але вона переборювала себе й усміхалася навіть тоді, коли їй важко було це робити... «Я не проміняла б і десяти хвилин любові до ближнього на тисячу років світських забав».

ЦЯ ЖІНКА ЖИВЦЕМ ВКЛАДАЛА ДІТЕЙ У ТРУНИ. ЧЕРЕЗ РОКИ ВОНА ОТРИМАЛА ЗА ЦЕ НАГОРОДУ


До 2007 року мало хто чув про Ірену Сендлер Тоді кілька дівчат, готуючи доповідь до Дня Перемоги, знайшли її прізвище в одному з архівів. Яке ж було їх здивування, коли вони виявили її серед живих!

ТАЄМНИЦЯ ЄВХАРИСТІЇ (за об’явленнями Каталіни Рівас. Продовження)


КАТАЛІНА: В кінці процесії йшли ангели, котрі були дуже сумні, з руками, складеними для молитви, але опущеним поглядом. МАРІЯ; Це ангели-охоронці людей, котрі тут є, але їх ніби немає. Бо прийшли з примусу, з обов’язку, без прагнення брати участь у Святій Літургії.

Таємниця Євхаристії (за об’явленнями Каталіни Рівас)


У 1994 р., коли Каталіна молилась під Хрестом, відчула прагнення цілковитого віддання Ісусові. Побачила тоді велике світло, котре пронизало її долоні і стопи, залишаючи криваві рани. Почула голос: «Радій з приводу дару, котрим я обдарував тебе». З того моменту на її тілі появилися стигмати (на чолі, долонях, стопах і в боці), а Каталіна терпіла муку агонії, поєднуючи їх з терпінням Ісуса на Хресті. Свідком цього випадку був у першу п’ятницю січня 1996 р. лікар Рікардо Кастаньон, свідоцтво якого спричинилося до того, що пережиття Каталіни визнали за правдиві.

«Отець Рафал — хто ж його не знає!»


Серед багатьох мільйонів християн, які присвячують своє життя Богу, я прагну пригадати постать, яка в післявоєнній історії львівської Церкви і нашої краківської провінції відіграла неоціненну роль. Думаю, що ми можемо його назвати наріжним каменем, на якому сьогодні відбудовуються парафіяльні спільноти і святині львівської архідієцезії. Серед багатьох мільйонів християн, які присвячують своє життя Богу, я прагну пригадати постать, яка в післявоєнній історії львівської Церкви і нашої краківської провінції відіграла неоціненну роль. Думаю, що ми можемо його назвати наріжним каменем, на якому сьогодні відбудовуються парафіяльні спільноти і святині львівської архідієцезії.

Лист із заслання


Вірній жінці з Сибіру передаю руку і вітаюся словами, лиш не чути звуку! Ох, як болить мене серце, щораз заплачу, що я є в далекому Сибіру, своїх дітей не бачу. Христос Воскрес! Радість людям усім. Аж серце радіє, дзвони дзвонять, квіти цвітуть, земля зеленіє! Повідомляю тебе, дорога дружино, що я живий і здоровий, дякувати Господу Всевишньому, якого здоров’я бажаю тобі й дітям Місеви і Ромці. Дорога дружино, дуже тобі дякую, що ти старалася про оті довідки, через які я мав дістатись додому.

Влодко-священик


Нарешті дощ припинився. Понад два тижні падав майже без перерв, спочатку радуючи людей тим, що рясно поливає спраглу в незвично сухому травні землю, що нарешті забуяла пишною зеленню городина та піднялися посіви. Та згодом земля переситилася водою, не мала вже куди її сприймати, повсюди стояли величезні калабані, а в прирічкових околицях залитими стали городи й поля.

На все воля Божа


(Продовження) Потяг наближався до станції Бар. Марія з нетерпінням чекала його зупинки. Ось він зупинився і з вагону почали виходити пасажири. Зійшовши з потягу в убогій одежі, вона відчула, що знаходиться на рідній землі. Свіже ранкове повітря надихало весною. Старий тюремний чемодан стояв біля неї, а вона одинока все ще роздивлялась на всі сторони, одягаючи свою зношену куфайку. Біля неї не було нікого і вона вирішила також йти на дорогу, щоб якось добратися до Бару. До неї підійшла жінка й запитала:

Ідеальна мати, дружина, теща і свекруха


Діти — наше майбутнє, тож мусимо бути відповідальними за їхнє виховання. Важливу роль у цьому відіграє родина. Адже діти приймають те, що ми їм даємо, повторюють нашу поведінку. Свої труднощі і особливості має виховання дітей у підлітковому віці. Напевне, в думках не в одної матері чи батька, коли їхня дитина починала дорослішати, закрадалась така думка: «Господи, невже, коли я була підлітком, то теж поводилася настільки жахливо?!» Нашою помічницею у вихованні дітей є Благословенна Анна-Марія Таїджі, адже була зразковою мамою аж семи дітей. Та чи є можливим поєднання в одній людині найкращих рис дружини, матері і навіть свекрухи та тещі? Виявляється, так, Благословенна Анна-Марія це довела своїм життям, ідеально виконуючи свої родинні обов’язки.

На Великдень до неба разом із Христом


Федір народився в 1900 р. на Яворівщині. Батьки його тяжко працювали, як усі люди сіяли жито, пшеницю, щоб в хаті був хліб. Коли Федір підріс, то став допомагати батькам по господарстві. Вся господарка була власна, тому що колгоспу ще не було. Це було за часів Польщі, пани брали людей на роботу і вони в них тяжко працювали. Коли Федору виповнилося 25 років, він одружився і взяв собі за жінку дівчину Марію. В них народилося семеро дітей. В 1941 р. почалася війна і Федора забрали в армію. На війні він був два роки.

Велетень духу


Мій батько, Іван Ногаль, з 1945 по 1955 рік був ув’язнений московською владою за участь у визвольному русі і відбував покарання у радянських концтаборах в Красноярському краї, Маклаково та Єнісейську. В сусідньому з ним таборі тоді відбував покарання і Патріарх Йосиф Сліпий. В’язні, яким довелося перебувати в одному з ним таборі і безпосередньо спілкуватись, розповідали про нього як про добру і чуйну людину, яка допомагала всім, хто до нього звертався, незалежно від національності та віросповідання, добрим батьківським словом підтримував інших на дусі, давав поради.

На батьківщині предків


Травень 1993 р. Цієї весни Анісія вперше прилетіла на батьківщину своїх предків. І провела тут два незабутніх тижні. Об’їхала мало не всю Україну — від Києва до Закарпаття. «Я ніколи не думала, що так відчую рідну Україну. Тяжко описати це зворушення, а коли підлітали до Борисполя, і коли я побачила на летовищі свої літаки з маркуванням Air Ukraine. Таке саме гостре відчуття, як і тоді, коли я через вісім років приїхала з Австралії до Аргентини».

Убивця та свята: Пранзіні й Тереза


Сенсаційна історія убивці Генрі Пранзіні спонукала юну Терезу Мартен «усиновити» свого першого грішника. 1887 р. в «The Times» з’явилася така публікація: Париж, 17 березня. «На Рю Монтень було скоєно потрійне вбивство. Сьогодні вранці 30-річна куртизанка, відома під іменем Монті або Ренью, була знайдена мертвою біля підніжжя свого ліжка. Дві глибоких рани в горло виявились смертельними. Служниця та 12-річна донька куртизанки були вбиті у своїх ліжках.

Анісія про батька, родичів і Господнє покликання


Батько Анісії Володимир Шевчук. Його доля теж незвичайна й повчальна. Він народився в Аргентині 4 серпня 1894 року. Але як народився? Щойно його мати зійшла в Буенос-Айресі з корабля, як тут же, в порту, в неї почалися пологи — і на світ появився Володимир.

Історії, прожиті тричі


2015 рік для дописувача «Місіонаря», історика Василіянського Чину Петра Шкраб’юка був щедрий на книги. Це своєрідна поетична візитівка для Крехівського монастиря п. н. «Крехів у вінку сонетів: історична хроніка» (Жовква: Місіонер, 2015. — 56 с.), збірка нових поезій «Усе на світі таїна» (Львів: Українські технології, 2015. — 220 с.); у цьому ж видавництві світ побачила ґрунтовна книга «Історії, прожиті тричі: події, документи, спогади» (444 с.).


Оформити передплату

Архів видань


Апостольство молитви