Вчимося з життя

На Закарпатті зцілює хворих монахиня з... Індії


Вже десятий рік біля Мукачева хворі та немічні зцілюються за допомогою монахині Лідії, яка приїхала на Закарпаття з далекої Індії. Багато хто одужує від невиліковної хвороби, стає на ноги, після довгих літ безпліддя нарешті отримують дар материнства. Щодня черниця приймає сотні людей, нікому не відмовляє, бо й сама знає, що таке бути смертельно хворим. Адже їй не давали шансів на одужання ні київські, ні індійські лікарі.

Святий Йосиф знайшов мені чоловіка


Спочатку, певна річ, це мені видавалося смішним: ціле життя я шукаю того єдиного, а тепер якийсь святий з образочка мав би мені допомагати? Тим не менше, я вирішила спробувати — ну хоч би для того, аби довести бабці, що немає ніякої надії і що в моїй ситуації і святий не допоможе. І ось, сталося... Відколи пам’ятаю, завжди мала багато приятелів, але жоден з них не годився на порядного хлопця.

На все Божа воля


— Я вже більше не маю сили це все зносити. Ось Ганя пішла вже на вічний спочинок. А тут кожний день... Ох і досталось мені сьогодні. І для чого тільки людина народжується, щоб так терпіти? — Маріє не тобі судити. А може ми собі заслужили на таке життя. Як не ми, то хтось з родини чи наші близькі грішили тяжко. Зимою був у сусідньому таборі священик і всіх просив Богові молитися в надії на повернення до дому. Говорив, що прийде час і в’язні з таборів і тюрм будуть звільненні...

Така її доля


Карпати є дуже мальовничі і вся та місцевість мені подобалася. Батьки Степана, як мені видалось, дивилися на мене з якоюсь недовірою і навіть я зачула, як говорили між собою: «У селі стільки дівчат, а він привіз з собою...» Я їм про це нічого не говорила, але з часом вони привикли до мене й полюбили мене, як свою невістку. Ми зі Степаном взяли у церкві шлюб і життя наше благословенне Богом проходило добре. Роботи було багато як в дома, так і на полі. Був вже місяць липень й почалися жнива. Мій хлопчик підріс. Ми зі Степаном його дуже любили і я раділа, що маю сина.

Моїм Богом є.....


Два рази на тиждень сестра монахиня з молоддю відвідували хворих у лікарні. Молилися разом з ними, говорили про Бога, і якщо було потрібно, то приготовляли до сповіді. Пізніше приходив священик сповідав, відправляв Службу Божу. В одній палаті лежав хворий 28 — річний хлопець, називався Андрій. Він страшенно нервувався і кричав тоді, коли монахиня заходила до нього у палату. Сестра не знала, чому він кожного разу так агресивно реагує, тому просто молилася за нього, і нічого не кажучи, виходила з палати.

Ми просили Бога про благодать мати дітей


Діти — це благословення і дар від Бога, — переконані багатодітні батьки Анатолій і Віта Куйбіди. У смт. Брацлав, на Вінниччині, проживає подружжя Анатолій і Віта Куйбіди. Це багатодітна родина, яка виховує 8 дітей: Вероніка — 12 р., Марічка —11 р., Христина — 7 р., Кароліна — 10 р., Анна — 5 р., Соломія — 4 р., Тереза — 3 р., Ілля — 1 р.

Боже милосердя


У житті кожного з нас є присутні: добро і зло, любов і ненависть, а також є періоди внутрішнього піднесення і духовного спустошення, порожнечі. Тоді ми шукаємо в комусь або в чомусь заспокоєння, розради, підтримки чи просто поділитися якоюсь радісною новиною. Отож і я хочу поділитися своєю радістю, яку пережила у Тайні Святої Сповіді.

Право сказати: «Люблю Тебе, Господи!»


Один чоловік мав двох синів. Звернувшись до першого, він мовив: — Піди, дитино, нині працювати у винограднику. Той озвався: — Піду, Господи, — і не пішов. Звернувшися до другого, сказав так само. А цей відповів: — Не хочу. Але потім, розкаявшись, пішов. Котрий з двох учинив волю батька? (Мат., 21)

Різдвяні зарисовки з колядою у 1950 році


Одного зимового вечора під час Різдвяних свят у вікні засіяла різними кольорами різдвяна зірка. Прийшли хлопці, щоб заколядувати добрим господарям свого села. Добродій — господар, почувши дзвоник, тут же відкрив навстіж двері і став просити колядників...



Оформити передплату

Архів видань


Апостольство молитви