Молитовний намір для Апостольства молитви на лютий

Загальний: Щоб не піддавалися корупції ті, хто перебуває при фізичній, політичній або духовній владі.

Молитовний намір для Апостольства молитви на березень

Євангелізаційний: Щоб Церква визнавала нагальну потребу формації розпізнавання духовного в особистісному та громадському аспектах.

Покровителі: Аморійські мученики


Онлайн-версія часопису




Читайте у цьому номері:

ЗАГАДКА «ВИБЕРІТЬ СЛОВО»

У вільну хвилину
СЛОВА-ПІДКАЗКИ: 1. Біда. 2. Воля. 3. Дзеркало. 4. Любов. 5. Мовчання. 6. Пан. 7. Праця. 8. Радість. 9. Розум. 10. Сміх. 11. Сонечко. 12. Христос. 13. Час.

Дякуємо за духовну поживу!

Подяка лине до небес
22-24 грудня 2017 р. Б. на запрошення отця - декана Ярослава Петрухи вхрамі Собор Пресвятої Богородиці який був споруджений у 1927 році селаСопошин Жовківського деканату відбулися передріздвяні реколекції дляпарафіян і членів релігійного товариства «Апостольство Молитви», якіпровів координатор Апостольства Молитви із Жовківського монастиря отціввасиліян о. Терентій Довганюк, ЧСВВ.
В одній родині було п'ятеро дітей – троє хлопців і двоє дівчат. Мама була калікою, а тато десь пропав. Діти давали собі раду як могли. Двоє хлопців пішли у партизанку, яка ще діяла на західноукраїнських землях після Другої світової війни до 1951 року, і віддали своє життя за Незалежність України. Дівчата вчилися у школі. Старша дівчина після закінчення навчання поїхала у Львів і пішла на цегольню складати цеглу, щоб заробити собі на квартиру.
Мене звати Матей Михайло Гаврилів, мені 69 рік життя. Я народився у селі Рудники, де нешкає моя мама Анастасія (87 років). З ласки Божої я єромонах ЧСВВ. Покликання я отримав від Господа на Великдень 1971 року під хрестом, біля храму у моєму рідному селі. Цього ж року я поступив до Ленінградської Духовної Семінарії, нічого не знаючи про підпільну УГКЦ, хоч, як пізніше виявилося, у нашому селі були підпільні греко-католики, яких обслуговував бл.п. о. Йоан Новак, василіянин.

Мати Тереза: маловідомі факти

Постатті святості
Коли Мати Тереза помирала, її запитали: чи були в її житті вихідні або свята. Вона відповіла: «Так! У мене щодня – свято!» Пригадується документальний фільм, у якому худенька маленька бабуся швидкими ловкими рухами ретельно мила і чистила кімнати, де на металевих ліжках корчилися дитячі напівтрупики, від одного вигляду яких кров застигала в жилах.
Коли брат Надії розповів про своє покликання, мама була в шоці: "Як в монастир підеш? Я хочу мати внуків". Брат їй на те відповів просто – "Будете мати внуків по всьому світу".

МІЖ ДВОМА ВІЙНАМИ

Дослідження й повчання
Наприкінці 2017 року, 27 грудня, у конференц-залі Будинку вчених ДВНЗ “Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника” (Івано-Франківськ, вул Шевченка, 79) відбулася справді пам’ятна для багатьох науковців подія – захист кандидатської дисертації аспірантки Тетяни Горан “Перемишльська єпархія Греко-католицької церкви в українському національному русі Галичини (1919–1939)”.
Актор, який зіграв роль Ісуса у фільмі «Страсті Христові», розповів про виклики, що постають через виконання культових ролей, про те, чому благочестиві фільми часто є невдалими, а хороші фільми часто не підходять для перегляду всією сім’єю.
Есе, написане 1971 року, за сім років до того, як монсеньйор Ратцінгер став кардиналом.

Відгомін Різдва

З життя ЧСВВ
Вчора з друзями їздили у Званівку, возили Вифлеємський вогонь миру. І це був для мене вечір несподіваних відкриттів! Я ніколи не думала, що в церкві можу так добре себе почувати. Оговорюся відразу, що ніякого релігійного виховання я не отримала взагалі. Про яке релігійне виховання може йти мова, якщо я хрестилася у віці 24-х років разом зі своїм новонародженим сином! А мій батько взагалі хрестився майже у 60 років. І в церкві я завжди почувала себе якось не надто добре.
Про легендарну чудотворну Погонську ікону Пречистої Діви Марії знає весь християнський світ. Копії цього прекрасного барокового образу XVII ст. має кожна галицька сім’я. Для збереження, пошанування і прослави Пресвятої Богородиці в с. Погоня Небесний Отець вибрав доброго провідника − ієромонаха Нікодима Гуралюка, ЧСВВ, який цього року в листопаді святкує своє 60-ліття. Всі знають о. Нікодима як веселу, безпосередню й життєрадісну людину. Проте до освячених речей він ставиться з надзвичайною серйозністю та особливим трепетом.
Церква святого Василія Великого в селі Межиріччя Сокальського району засвідчує діяння Божого провидіння упродовж усієї своєї багатовікової історії, що охоплює воєнне лихоліття, радянський період та роки відродження. Її унікальна історія тісно пов’язана з історією села, з різними поколіннями людей, які протягом багатьох десятиліть із сумом споглядали поступове нищення храму, коли атеїстична влада облаштувала там колгоспний склад.
Вшанування великого Митрополита відбувається не тільки в Західній Україні, але й на загальнодержавному рівні. Слід ствердити й інше: його доба триває, вона не прив'язана до принагідних святкувань, а повсякчас живить національний дух прийдешніх поколінь українського народу. Цій добі вже ніколи не зникнути з духовної мапи України, вона поруч, із нами… Знаковим є її перехід у добу ще одного світоча Церкви – Йосифа Сліпого.
Молитовний намір для Апостольства молитви на лютий Загальний: Щоб не піддавалися корупції ті, хто перебуває при фізичній, політичній або духовній владі. Молитовний намір для Апостольства молитви на березень Євангелізаційний: Щоб Церква визнавала нагальну потребу формації розпізнавання духовного в особистісному та громадському аспектах.

МАПА СЛУЖІННЯ

Слово редактора
Дорогі наші читачі! У житті ми в певний момент ступаємо на шлях пошуку себе, ніби згадуємо раптом, що ми є... Запитуємо: «Що таке погано? А що є добре? Кого треба любити, кого ненавидіти? Для чого жити? Хто я?».

Ознайомтесь з іншими номерами часопису