У суботу, 26 квітня 2025 року, у Ватикані відбувся Чин похорону Папи Франциска. У богослужінні взяли участь Блаженніший Святослав, Отець і Глава УГКЦ, і делегація єпископів Української Греко-Католицької Церкви.

На похороні Папи були присутні: владика Борис Ґудзяк, архиєпископ і митрополит Філадельфійський, владика Микола кардинал Бичок, єпископ Мельбурнської єпархії, владика Кеннет Новаківський, єпископ єпархії Пресвятої родини в Лондоні, та владика Григорій Комар, апостольський адміністратор Апостольського екзархату в Італії.

Від 5-ї ранку вулиці довкола площі Святого Петра почали наповнюватися вірними. Багато хто простояв біля пропускних пунктів усю ніч, аби потрапити на площу. Загалом, за даними правоохоронних органів, провести Папу Франциска в останню путь зібралися близько 250 тисяч осіб: 50 тисяч безпосередньо на площі, а решта — на прилеглих вулицях, де спостерігали за богослужінням через встановлені телеекрани.

Перед початком богослужіння Блаженніший Святослав привітав українську делегацію, яку очолював Президент України Володимир Зеленський. У розмові із главою Української держави він подякував йому за особисту присутність і наголосив на особливому значенні Папи Франциска для УГКЦ та українського народу.

Похоронну Святу Месу очолив кардинал Джованні Баттіста Ре, декан Колегії кардиналів. Із ним співслужили кардинали, близько тисячі єпископів і кілька тисяч священників.

Згадуючи Папу Франциска, Блаженніший Святослав зазначив: «Ми завжди пам’ятатимемо його як Папу милосердя і Папу надії, як Папу, який оголосив Католицьку Церкву Церквою, що приймає всіх, називаючи її військово-польовим шпиталем, який лікує рани».

Глава УГКЦ також наголосив, що Папа Франциск увійде в історію як Папа, який молився за Україну: «Як намісник Христа на землі, як наступник апостола Петра, він робив усе можливе, щоби припинити війну. Папа Франциск завжди наголошував: коли людство розпочинає війни, то програє, бо після кожної війни світ стає гіршим».

На Святій Месі були присутні представники інших християнських конфесій, зокрема Вселенський Патріарх Варфоломій, а також делегації інших релігійних спільнот і до 160 офіційних представництв із різних країн світу, понад половину з яких очолювали монархи або президенти.

На завершення богослужіння Блаженніший Святослав разом із главами інших Східних Католицьких Церков помолився Воскресну панахиду біля домовини Папи Франциска.

Відтак похоронний кортеж вирушив до Папської базиліки Санта Марія Маджоре: Папа Франциск заповів, щоб його поховали саме там. Уздовж усього маршруту до останнього місця спочинку Понтифіка десятки тисяч людей проводжали його оплесками та молитвою.

ДОВІДКА:

Папа Франциск, уроджений Хорхе Маріо Берґольйо, народився 17 грудня 1936 року в Буенос-Айресі (Аргентина). Він став першим папою з Латинської Америки та першим єзуїтом на Папському престолі. Понтифікат Папи Франциска розпочався 13 березня 2013 року, йому було притаманне прагнення до реформ, соціальної справедливости та міжрелігійного діалогу.

Підтримка України

З початком повномасштабної війни росії проти України у 2022 році Папа Франциск виявив велику емпатію до «мученицького» українського народу. Він неодноразово засуджував війну та закликав світ до солідарности з Україною. Його підтримка виявлялася не лише у словах, а й у конкретних жестах, серед яких:

• щотижневі публічні заклики до молитви за мир в Україні під час загальних аудієнцій та молитви «Ангел Господній» у Ватикані. Останні слова Папи Франциска про Україну пролунали 20 квітня 2025 року, на Пасху: «Нехай же Воскреслий принесе пасхальний дар миру в стражденну Україну та заохотить усі залучені сторони й надалі докладати зусилля, спрямовані на досягнення справедливого і тривалого миру»;
• особисті зустрічі з українцями, зокрема з рідними полонених і постраждалих від війни. 1 лютого 2025 року в Патріаршому соборі Воскресіння Христового в Києві відбулася онлайн-зустріч Папи Франциска з українською молоддю, на якій він сказав, що «сьогодні місія української молоді полягає в тому, щоб бути патріотами»;
• гуманітарна допомога: Ватикан відправляв медикаменти, продукти та кошти для постраждалих регіонів;
• посланці Папи в Україні: кардинал Конрад Краєвський неодноразово відвідував зону бойових дій, доставляючи допомогу;
• підтримка українських біженців: Папа Франциск неодноразово закликав католицькі громади по всьому світу приймати вимушених переселенців з України та допомагати їм. У багатьох країнах Європи при храмах Католицької Церкви відкривалися центри допомоги біженцям;
• акція «Папа для України»: ще у 2016 році, після початку російської агресії на Донбасі, Папа Франциск ініціював масштабну гуманітарну кампанію для постраждалих українців. У її межах католицькі парафії Європи зібрали понад 16 мільйонів євро, а кардинал П’єтро Паролін особисто привіз перші кошти до України.

Папа Франциск і УГКЦ

Українська Греко-Католицька Церква мала особливий зв’язок із Папою Франциском. Він був вихованцем українського священника Степана Чміля, що вплинуло на його глибоке розуміння східної традиції та УГКЦ. У січні 2018 року Папа відвідав собор Святої Софії в Римі, де розповів, що щодня молиться перед іконою Богородиці, яку подарував Блаженніший Святослав: так «розпочинаю та завершую день по-українськи». У липні 2019 року у Ватикані відбулася зустріч Папи з Предстоятелем і митрополитами УГКЦ, під час якої він висловив підтримку Україні.

Важливою подією для Української Церкви стало й те, що 2015 року Папа Франциск визнав «героїчні чесноти» митрополита Андрея Шептицького, що стало важливим кроком у процесі його беатифікації. Понтифік відзначив роль митрополита в розвитку УГКЦ, його гуманітарну діяльність та допомогу переслідуваним у час Другої світової війни.

У грудні 2024 року Папа Франциск удостоїв кардинальської гідности єпарха Мельбурнського УГКЦ Миколу Бичка, що стало ще одним важливим кроком у визнанні української католицької спільноти на світовому рівні.

Департамент інформації УГКЦ
Сайт: ugcc.ua