У посланні до учасників 28‑ї Генеральної асамблеї Міжнародної федерації католицьких університетів Лев XIV заохочує їх стати «дорогами розуму до Бога» та Христа-Премудрости, «Істини, що стала Особою», за словами св. Томи Аквінського. Генеральна асамблея Міжнародної федерації католицьких університетів (FIUC) відкрилася в понеділок, 28 липня 2025 року, у Гвадалахарі (Мексика), і триватиме до 1 серпня. Папа підкреслює, що для зустрічі з іншими школами «ми не маємо віддалятися від Христа ані переглядати Його унікальне й належне місце», пише Vatican News.
Католицькі університети покликані стати «дорогами розуму до Бога»: адже, як це сформулював св. Тома Аквінський, у «Христовій Премудрості є водночас те, що найпритаманніше нашій вірі, і те, що найуніверсальніше в людському інтелекті». На цьому наголосив Папа Лев XIV у посланні до учасників Асамблеї, яку приймає Університет Вальє де Атемахак. Вона приурочена до сторіччя FIUC і має тему «Католицькі університети — хореографи знань».
Кого ми слухаємо?
Святіший Отець підкреслює: треба запитувати себе, за якою музикою ми йдемо, — адже в наш час не бракує звабних «пісень сирен». І саме в такому контексті католицькі університети покликані ставати «дорогами розуму до Бога». «Університетське середовище, із притаманним йому діалогом між різними баченнями світу, не є чужим буттю й діянню Церкви», — пише Папа. Християни вже на світанку євангелізації «чітко розуміли, що неможливо звіщати Добру Новину, не роз’яснивши, якою мірою вона сумісна чи не сумісна з іншими способами бачення світу чи іншими пропозиціями сенсу людини й суспільного життя».
Діалог — не новинка, а суть євангелізації.
Папа навів запитання, з яким св. Павло звертався до християн Рима, закликаючи їх порівняти попередній стиль життя з новим: «Які ж плоди ви тоді мали? Того ви тепер соромитеся, бо кінець їхній — смерть». «Народи класичного світу не були позбавлені інтелекту; але кінець і результат усіх їхніх міркувань апостол підсумовує словом «смерть».
Чому? Чого бракувало?
Бракувало Христа — Слова й Премудрости Отця; Того, через Кого і для Кого все було створено. Христос приходить не як чужий для раціонального дискурсу, а радше як наріжний камінь, що надає сенсу й гармонії всім нашим думкам, усім нашим прагненням і всім нашим планам покращити теперішнє життя й надати мету і трансцендентність людським зусиллям», — пише Лев XIV. … І мудрість, якщо її так розглядати, «є природним місцем зустрічі й діалогу з усіма культурами та всіма формами мислення». «Тому ми не маємо віддалятися від Христа, не маємо переглядати Його унікальне й належне місце, щоби шанобливо й плідно спілкуватися з іншими школами знань — як давніми, так і сучасними», — підсумовує Папа. На завершення Понтифік побажав, щоби Христос-Премудрість був компасом, який спрямовує католицькі університетські інституції, щоби сповнене любови пізнання Його дало «імпульс для нової євангелізації в царині католицької вищої освіти».
