24 грудня 2024 року Папа Франциск відчинив Святі Двері римської Базиліки Святого Петра, розпочинаючи в Католицькій Церкві Ювілейний рік 2025-й, що триватиме до 6 січня 2026 року й завершиться зачиненням Святих Дверей Базиліки.
У межах приготувань до цієї важливої події в житті Церкви на сайті Апостольського екзархату в Італії публікуватимуть серію статей, присвячених значенню Ювілею-2025 та організаційним аспектам його проведення. У першому матеріалі на цю тематику хочемо пояснити основні символи Ювілею та коротко пригадати його історію.
Що таке Ювілей?
Ювілейний рік — це велика подія для Божого народу, під час якої кожен паломник покликаний зануритися в нескінченне Боже милосердя. У католицькій традиції Ювілейний рік, також відомий як «Святий рік», є можливістю для людей примиритися з Богом, прийняти прощення гріхів й отримати відпуст дочасних кар за них.
Ювілей — це рік, коли ми повертаємося до основ братерства, відновлюючи стосунки з нашим Отцем. Це час, що заохочує нас до навернення, дає можливість переглянути своє життя й попросити Господа спрямувати нас до святости. Це рік солідарности, надії, справедливости, час служіння Богові в радості й мирі з ближніми.
Слід памʼятати, що в центрі Ювілейного року завжди є зустріч із Христом, яка є метою всіх побожних практик і паломництв, до яких закликає Папа.
«SPES NON CONFUNDIT»: Булла проголошення Звичайного ювілею 2025 року
Історичне та біблійне коріння Ювілею
Історичні витоки Ювілейного року пов’язані зі Старим Завітом. У Святому Письмі, у книзі Левіт, зазначено, що Закон Мойсея передбачав для єврейського народу особливий рік: «Вважатимете за святий п’ятдесятий рік, і проголосите волю всім мешканцям краю. То буде ювілей для вас» (Левіт, 25, 10).
Сурма з баранячого рогу, що її використовували для оголошення цього святого періоду, у єврейській мові називається «йобель», від чого й походить слово «ювілей».
У Новому Завіті Ісус постає як Той, Хто виконує старозавітний Ювілей, проголошуючи «рік Господнього помилування» (Лк 4, 19).
Починаючи від 1300 року, коли в Церкві вперше проголошено Ювілейний рік, він уже понад сім століть дає унікальну можливість зміцнити віру, примиритися з Богом і ближніми, практикувати діла милосердя й братерського єднання в Церкві та суспільстві. Це подія, яка триває протягом цілого року і яку супроводжують молитви та конкретні дії, як-от: відчинення Святих Дверей, що його здійснює Папа на початку офіційних святкувань, паломництва до Ювілейних місць тощо. У час паломництва до Вічного Міста та інших визначених Церквою місцевих святинь прочан запрошено прийняти і досвідчити унікальний дотик Божої благодати й милосердя через Таїнство Примирення, Євхаристію та відпусти.
Ювілей 2025 року є «звичайним» Ювілеєм, оскільки його відзначають відповідно до встановленого Церквою періоду, тобто кожні 25 років.
Останній Святий рік Божого Милосердя, що його оголосив Папа Франциск у 2016 році, був позачерговим, «надзвичайним» Ювілеєм, адже Святіший Отець ініціював його з метою, щоб християнська спільнота заново відкрила для себе безумовну любов Бога Отця.
Загалом до цього часу було оголошено 26 Ювілейних років, а Ювілей 2025 року стане 27-м.
Святі Двері
Святі Двері є одним із найважливіших знаків Ювілею. Відчинення Святих Дверей Базиліки Святого Петра, що його здійснює Папа, становить офіційний початок Ювілейного року. У давнину Святі Двері вперше відчинили, імовірно, у Базиліці Святого Івана на Латерані, яка є Катедральним собором єпископа Риму.
Численні паломники можуть пройти через Святі Двері також в інших римських базиліках, які мають такий статус. До них належать: Базиліка Святого Івана на Латерані, Базиліка Санта Марія Маджоре та Базиліка Святого Павла за мурами. У Святій Землі Святі Двері будуть відчинені в Базиліці Гробу Господнього в Єрусалимі, Різдва – у Вифлеємі та Благовіщення – у Назареті. В інших церковних територіальних одиницях такими місцями названо катедральні храми й ті священні місця, що їх визначили місцеві ієрархи.
Вірні, які здійснять паломництво до визначеного ювілейного місця, де візьмуть побожну участь у Євхаристійному богослужінні, у Літургії Слова, у Літургії годин, у молитві Хресної дороги, у молитві Марійської вервиці, у молитві Акафісту чи в покаянному богослужінні, що завершується індивідуальними сповідями, зможуть отримати ювілейний відпуст, що його надав Святіший Отець.
Проходячи через Святі Двері, паломник зможе пригадати слова Євангелія від Івана: «Я — двері. Хто ввійде через Мене — спасеться. Він увійде, вийде — і знайде пасовисько!» (Йо. 10, 9).
Цей жест символізує рішення особи наслідувати Христа — Доброго Пастиря — і довіритися Йому. Святі Двері вводять паломника до храму — Дому Господнього і нашого дому, тому завжди відчинені для кожного, хто прагне туди ввійти. Для християнської спільноти храм є не лише сакральним простором, а насамперед місцем спілкування з Богом та ближніми на шляху до спасіння. Храм — місце зустрічі, діалогу, примирення і миру.
Логотип Ювілейного 2025 року
Логотип Ювілею подає чотири фігури, що символізують людство з чотирьох куточків землі. Фігури обіймають одна одну, виявляючи солідарність і братерство, що мають обʼєднати всі народи. Перша фігура тримає хрест — символ надії та віри в Христа, що їх людина має плекати в житті.
На логотипі можна побачити хвилі — символ того, що життєвий шлях не завжди проходить через спокійні води. У нижній частині хрест перетворюється на якір, який стає попереду хвиль. Логотип також має на меті наголосити, що паломництво не є індивідуальним, а спільним шляхом прочан назустріч Христові.
Українська Греко-Католицька Церква подала власний логотип Ювілейного року
У центр логотипу поміщено човен — символ земної Церкви-прочанки, яка прямує до небесної, прославленої Церкви — Царства Божого. Щоглою човна є животворчий хрест Христовий — знак перемоги над гріхом та його наслідком — смертю. На вітрилах міститься грецька христограма «ІС ХС NI KA», що означає «Ісус Христос перемагає». Разом щогла та вітрило як система керування човном символізують Спасителя — Керманича і Главу Церкви, Який веде її до тихої гавані — вічности. Центральне місце в композиції логотипу займає якір — давній християнський символ Христа-надії, у якому, за апостолом Павлом, «маємо, неначе якір душі, безпечний та міцний» (Рим 6, 19).
Гасло Ювілею
Папа Франциск обрав для Ювілею 2025 року гасло «Паломники надії».
Християнська надія — діяльна, вона освітлює наше життєве паломництво, вказує на братів і сестер, що супроводжують нас на цьому шляху. Це не самотня, а спільна подорож до остаточної мети — Небесного Царства, якою прямує сповнений радости й довіри Божий люд. Подих Духа — надія — освітлює світанок майбутнього, що видніється на життєвому обрії. Небесний Отець з увагою та любовʼю спостерігає за паломництвом Своїх дітей і відкриває перед ними Сина — Дорогу, Правду і Життя для цілого людства.
Відпусти
Як навчає Катехизм Католицької Церкви, «відпуст — це прощення перед Богом дочасної кари за гріхи, провина яких уже стерта». Церква отримала владу відпускати гріхи, але існують також наслідки цих гріхів, як у цьому житті, так і в потойбічному. Відпущення гріхів у сповіді скасовує вічну кару, але залишаються дочасні покарання. Християнин має можливість отримати відпущення цих дочасних кар через Церкву, «яка силою влади в’язати і розв’язувати, даною їй Ісусом Христом, діє на користь християнина і відкриває йому скарб заслуг Христа і святих, щоб вірний отримав від Отця милосердя відпущення дочасної кари за гріхи». Такий відпуст можна пожертвувати за померлих.
Відпуст є виявом Божого милосердя, яке виходить за межі людської справедливости і її перемінює. Цей духовний скарб закорінений у житті Ісуса і святих: споглядаючи на приклад їхнього життя, перебуваючи в єдності з ними, християни щораз більше можуть зміцнювати впевненість у Божому милосерді, прощенні та спасінні. Досвід милосердя через отримання відпусту може отримати кожен християнин завдяки виконанню духовних умов, що їх зазначив Папа. Ці умови охоплюють такі основні елементи, як неприв’язаність до гріха, сповідь, Святе Причастя та молитва в намірах Святішого Отця. Інші умови для кожного випадку визначає Апостольська пенітенціарія.
Апостольська пенітенціарія оприлюднила норми щодо Ювілейних відпустів
Папа Франциск у буллі проголошення Надзвичайного Святого 2015 року зазначив: «Милосердя не суперечить справедливості, а показує поведінку Бога стосовно грішника, якому Він пропонує чергову можливість покаятися, навернутися й увірувати. Ця Божа справедливість — милосердя, вділене всім як благодать на підставі смерти й воскресіння Ісуса Христа. Тому хрест Христа — це Божа справедливість над нами всіма і над світом, оскільки Він пропонує нам упевненість у любові та новому житті (Misericordiae Vultus, 21).
У час Ювілею вірних запрошено пережити таїнство примирення з Богом завдяки дару сповіді й отримати прощення гріхів. Ювілейні храми у Вічному місті і по всьому світі постійно надаватимуть можливість приступити до сповіді — джерела Божого Милосердя для кожного.
Ювілей — це знак примирення, це «сприятливий час» (пор. 2 Кор. 6, 2) для навернення і спасіння. У цьому процесі Бог стає центром людського існування, людина прямує до Нього й визнає Його першість. Ювілей спонукає до усвідомлення, що саме Господь робить цей час святим і може освятити кожну людину.
Хочемо зазначити, що Українська Греко-Католицька Церква також активно готується до Ювілейного року. Отець і Глава УГКЦ Блаженніший Святослав Декретом від 30 липня 2024 року створив організаційний комітет, який готує програму УГКЦ щодо участи в Ювілейному 2025 році. Головою Комітету Ювілейного 2025 року Глава Церкви іменував владику Ярослава Приріза, єпископа Самбірсько-Дрогобицького, а його заступником — о. д-ра Теодозія Р. Греня ЧСВВ, протосинкела Апостольського екзархату в Італії.
Пресслужба Секретаріату Синоду Єпископів УГКЦ.
Сайт: ugcc.ua
