Тематика листівок переважно святкова та релігійна, передусім великодня і різдвяна, рідше – йорданська, але трапляються й унікальні, як-от вітання на дівич-вечір та поливаний понеділок.
Характерною рисою діаспорних листівок є яскраве й змістовне зовнішнє оформлення на українську тематику, поєднане з традиційними текстами українських пісень, колядок, щедрівок, віншувань та молитв. Досить часто в текстах листівок трапляються музичні ноти.
Таке оформлення не залишало місця для особистих привітань, також його вважали безпечним для пересилання до родин у Радянському Союзі в закритих конвертах, це мінімізувало контроль цензури та перевірку карних органів СРСР.
Ідеї діаспорних листівок: писанки і крашанки ототожнюють воскресіння Христа зі сподіваннями на відродження незалежної України; підкреслення давніх християнських традицій та ремесел, як-от гончарства, вишивки, різьбярства; плекання сімейних цінностей і високої моральности наступних поколінь у боротьбі за незалежну соборну Українську державу.
Аналіз 188 вітальних листівок, переданих до колекції Музею Мистецької Родини Кричевських, свідчить, що їх видавали такі українські видавництва: кооп. видавництво «Пласт», «Молоде Життя», «Хвилі Дністра» з Огайо, США, засновник – Василь Ільчишин; видавництво книг і платівок «Сурма» (початково «Сурма-Січ», власник – Ярослава Сурмач), «Смолоскип» у США, також художнє видавництво «Ореста» в Австралії, приватні видавництва «ТВ» (маркувало свої видання зображенням двох баранчиків) у Канаді й К. Собенка в Баунд-Бруку, США, та інші.

Для вітальних листівок характерні якісна поліграфія, хороший папір, часто високе художнє різноманіття та сюжети.

До прикладу, мініатюра О. Мошинської, надрукована в Австралії 1987 р. художнім видавництвом «Ореста», зображає букет польових квітів у білій керамічній вазі (косівська кераміка) в делікатному оформленні з традиційних взірців для вишивки. На іншій листівці видавництва «Ореста» зображено писанку на тлі традиційної сільської хати під стріхою, біля якої – тин і криниця-журавель.

О. Мошинська, «В День Народження»

Василь Залуцький, «Христос Народився!»

Василь Залуцький (Оробець) – ілюстратор, маляр, скульптор – передав колорит гуцульського Різдва в усіх деталях вбрання, вірувань і побуту. Він сам був родом з Покуття, однак значну частину життя творив в еміграції, у Канаді, у місті Едмонтон.
На святочних листівках видавництва «Хвилі Дністра» з репродукціями ікон іконографа зі США Дарії Гуляк-Кульчицької вперше зображено українську матір в образі Богородиці та в народному вбранні різних етнографічних регіонів України.

І. Кучмак, «Христос Воскрес» (дівчина з крашанками), часто підписував свої роботи СК.

Значну частину колекції становлять листівки видавництва «Ореста» з картинами Леоніда Дмитровича Денисенка (народився 25 липня 1926 року у Варшаві – помер 12 травня 2020 в Сіднеї, Австралія).
В українському мистецькому світі Леонід Денисенко відомий своїми численними роботами у графіці, іконописанні, книжковими ілюстраціями, обкладинками до часописів, календарів, друкованих праць українських громадських організацій, карикатурами, екслібрисами, оформленням фільмів, сцен, серіями святкових карток і календарів тощо.

Афіша – Голодомор, Леонід Денисенко, 2008 (Австралія)

Дарія Гуляк-Кульчицька, ікони

Леонід Денисенко, перша внизу – «З Тисячоріччям Українського Християнства»
та Ростислав Глувко, праворуч вгорі – «Три царі»

У колекції музею є також роботи таких художників: Іван Кучмак – випускник Краківської академії мистецтв, про що свідчить його вишколений і зрілий стиль; митець присвятив творчість картинам на історичну тематику.
Ростислав Глувко – представник молодшої генерації українських художників діаспори, працював у царині книжкової ілюстрації та графіки. Його роботи – це поєднання плакатного малюнку й народного малярства.


* * *
Видавництво «Хвилі Дністра» заснував Василь Ільчишин у 1954 році в місті Клівленд, Огайо, США. Видавало платівки, вітальні листівки, мистецькі альбоми й книжки українською мовою.
У видавництві було записано 45 аудіоальбомів, що містять 500 реВидавництво лігійних, патріотичних і народних пісень, також серії платівок з українською музикою, зокрема бандурою, оперним співом; видано понад 300 видів вітальних листівок. Велику увагу приділяли виданню дитячих книжок. Продукція видавництва розходилася у США, Канаді, Австралії та в багатьох країнах Європи.

Видавництво «Арка», платівка «Пісні У.П.А.»

2019 року колекція Музею Мистецької Родини Кричевських поповнилася платівками цього видавництва з приватної колекції авторки цього тексту.
Історія оповідає, що 1974 р. пан В. Ільчишин таємно одержав з України слова і мелодію «Повстанського Танґо» і додав його до платівки з такою самою назвою. Платівка стала популярною, мала 5 перевидань. Перед тим він видав платівку «Серця у пісні обнялися», українські і неаполітанські пісні, оркестрові обробки до «Повстанського Танґо».
Також коштом п. Василя Ільчишина 1952 року в Канаді було видано першу українську платівку української оперної зірки діаспори – Ореста Руснака.

Ореста Руснака називали українським Карузо. На п’ятьох платівках записано солоспіви українських композиторів. Лише дві платівки О. Руснак записав у США коштом фірми «Арка» під час його перебування в НьюЙорку (1957). Упродовж багатьох років (1930–1960) співака вважали першим оперним тенором, він гастролював у Відні, Лінці, Лейпциґу, Дрездені, Берліні, Ґраці, Мюнхені, Торонто, Нью-Йорку, Детройті, Чикаго, проте ніколи не забував рідного краю, а українська пісня стала його душевною потребою.

Ростислав Глувко, платівка «Гомін», видавництво «Хвилі Дністра»

Багатство української філокартії та музичних видавництв діаспори захоплює і надихає, є особливим джерелом знань про українську мову, музику, мистецтво, культуру, історію, які впродовж багатьох років не піддавалися впливам та політичним як це було в Радянській Україні.
Таке мистецтво або дотримувалося сталої традиції «з дому», як у батьківських оповідках про батьківщину, або розвивалося за правилами та під впливами мистецтва країни проживання з трансляцією через призму українського життя в діаспорі.
У будь-якому разі цей культурний пласт потребує подальшого студіювання й тлумачення як явища, що відображає світогляд, мовні особливості, художні напрями цілих континентів та епох, де жили українці.

Література:
1. Бугай О., В Опішному відкрилася виставка австралійських листівок. 18.09.2018, / https://pl.oblast.online/news/v-opishnomu-vidkrilasya-vistavka-avstralijskih-listivok/
2. Луців В., Народна Воля 23 серпня 2012, volya.if.ua
3. Сварник І., До історії української великодньої листівки. Львівська обласна універсальна наукова бібліотека, 10 квітня 2015 / https://lounb.org.ua/index.php/links-mainmenu-23/books/495-pasha15
4. Сятецький К., професор, завідувач кафедри народних музичних інструментів та вокалу Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка, заслужений працівник освіти України. Молодь і ринок, №6 (161), 2018. «Буковинський соловейко», «Український Карузо», «Співак, який має Богом даний теноровий голос найсолодшої звукової принади»: виконавська і музично-громадська діяльність видатного Ореста Руснака.
5. Стефанчук У. П’ятдесят років діаспорної листівки. Україна Модерна. Міжнародний Інтелектуальний Часопис. 08.02.2017
6. http://uamoderna.com/blogy/ustina-stefanchuk/postcards

Наталя ПОШИВАЙЛО-ТАУЛЕР,
Віце-Президент СКУ: Східна, Південна та Південно-Східна Азія, Океанія та Африка; дослідниця.
Джерело: «Українська правда»