Любов не боїться смерті
Жив собі дідусь. Було йому вже сто років. Ось дізналася Смерть, що є такий старий чоловік. Прийшла до нього і каже:
– Час уже вмирати, дідусю.
– Згоден, але дай мені приготуватися, – каже старий.
– Гаразд, – сказала Смерть. – Скільки тобі потрібно днів?
– Три дні, – відповів дідусь.
Цікаво стало Смерті: що ж робитиме старий, як він до смерті буде готуватися?
Настав перший день. Вийшов дідусь у сад, викопав ямку й посадив дерево.
«Що ж він другого дня робитиме?» – думає Смерть.
Настав другий день. Вийшов дідусь у сад, викопав ще одну ямку, посадив ще одне дерево.
Смерть з нетерпінням чекає, що ж чоловік робитиме останнього свого дня на цьому світі.
Настав третій день. Вийшов дідусь у сад, викопав ще одну ямку й посадив ще одне дерево.
– Для кого ж ти дерева садиш? – запитує Смерть. – Ти ж завтра помреш.
– Для людей, – відповів дідусь...
Це правда?
Коли немає грошей – тримаємо свиню.
Коли гроші є – тримаємо собаку.
Коли живемо бідно – задовольняємося дикими травами.
Коли живемо багато – замовляємо дикі трави як розкіш у дорогих ресторанах.
Коли немає грошей – ми їздимо на велосипеді.
Коли є гроші – крутимо педалі велотренажера, встановленого у вітальні.
Коли немає грошей – мріємо про одруження.
Коли є гроші – мріємо про розлучення.
Коли немає грошей – дружина йде підробляти секретаркою.
Коли є гроші – секретарка починає підробляти «дружиною».
Коли немає грошей – ми робимо вигляд, що вони у нас є.
Коли є гроші – ми робимо вигляд, що їх у нас немає.
