Проблема впливу соціальних мереж на дітей молодшого шкільного віку вивчалась у недостатній мірі. Британський біолог Арік Сігман стверджує, що фізіологічні процеси в організмі протікають по-різному в залежності від того, знаходиться людина наодинці, в суспільстві чи у віртуальній реальності. Він стверджує, що надмірне захоплення соціальними мережами в Інтернеті може пошкодити здоров’ю через скорочення спілкування з реальними людьми. Це негативно впливає на роботу імунної системи організму і процеси мислення.
Науковці Університету ім. Стірлінга з Великобританії, провели дослідження, згідно якого участь у таких мережах як «Facebook», «Vkontakte» та «Odnoklassniki» нарощують інтелект дитини та активно тренують робочу пам’ять. Користування такими сервісами як «Twitter», «YouTube», «ICQ» погіршують пам’ять дитини.
Проблема захисту дітей від негативного впливу соціальних мереж є однією з найбільш важливих і актуальних проблем сучасного суспільства. Адже, діти – це наше майбутнє. То ж, закономірно, що «пропоганда здорового способу життя» є одним з пріоритетних напрямів Національної доктрини розвитку освіти.
Становлення особистості маленького школяра відбувається під впливом нових відносин з дорослими і однолітками, нових видів діяльності та спілкування. Головне завдання молодшого шкільного віку – розуміння навколишньої природи, людських стосунків, саме реальних, а не віртуальних.
У сучасному житті учні початкових класів користуються «глобальною павутиною» для спілкування з ровесниками. Вчені говорять, що під впливом соціальної мережі змінюється свідомість дитини. Молодший школяр перестає бути особистістю, а стає «користувачем», живе під «ніком», замість справжнього імені, надсилає «смайлики» замість живої щирої посмішки.
Термін соціальна мережа був введений в 1954 р. соціологом Джеймсом Барнсом. Спілкуватися людина почала ще до того як навчилася розмовляти. Можна стверджувати, що першою соціальною мережею були вогнища, які розпалювали в давнину, щоб повідомити про небезпеку. Дві людини – вершини мережі, а багаття – канал зв'язку. В Інтернеті перша соціальна мережа з'явилася в 1995 р. Це був американський портал classmates.com., «Odnoklassniki» – аналог цього сайту.
«Соціа́льна мережа – соціальна структура, утворена індивідами або організаціями. Вона відображає розмаїті зв'язки між ними через різноманітні соціальні взаємовідносини, починаючи з випадкових знайомств і закінчуючи тісними родинними зв'язками».
На нашу думку, соціальна мережа – це певний канал зв’язку людей, які об’єднані між собою для спілкування та спільної мети.
Переважно користування соцмережами відбувається за допомогою комп’ютера. Про шкоду або користь комп'ютера вчені сперечаються і досі.
Позитивні та негативні сторони при роботі з комп'ютером в соціальних мережах.
Плюси |
Мінуси |
Спілкування без меж. |
Відкритий доступ до особистої інформації користувача. |
Перегляд відеофільмів. |
Не завжди достовірна інформація. |
Слухання музики. |
Фінансові затрати. |
Отримання корисної інформації. |
Завдає шкоди здоров'ю. |
Дозвілля. |
Залежність. |
Допомога в навчанні. |
Відкритий доступ до негативної інформації. |
Всебічний розвиток. |
Трата часу. |
Вважаємо, що на сьогодні підлітки деградують від завеликого впливу комп’ютера, адже, при постійній роботі з ним розвиваються проблеми зі здоров’ям. Оцінити повною мірою мережеві ресурси як позитивні чи негативні неможливо.
На нашу думку,«on-line»-спілкування не замінить нам реальне, так як користувачі соціальних мереж спілкуються електронною мовою. Наявність перевірок граматики тексту, знижує розвиток навичок грамотного написання у дітей. Тобто, замість того, щоб перевірити помилки у завданні, просить, щоб друзі «скинули» розв’язок у соціальну мережу.
Погоджуємося з думкою, що більшість свого вільного часу дитина проводить у соціальних мережах. Інтернет витягує із людини багато енергії, тому дітям молодшого шкільного віку бракує сил на елементарні життєві справи, вони емоційно виснажені і їм важко спілкуватися.
Наприклад, моя дитина (12 років) не надто захоплюється соціальними мережами, хоча і зареєстрована «Vkontakte». Перевагу надає навчанню і читанню художньої літератури. Це звичайно радує. Але, спостерігаючи за нею, можу сказати, що після відвідування сайту стає дратівливою, швидко втомлюється розумово, виснажується. Безумовно, це негативно впливає на фізичний і психологічний розвиток.
За статистикою кожна п'ята дитина витрачає на соцмережу добу з семи днів тижня, а 10 років – середній вік, з якого починається самостійне використання соціальних мереж.
Найбільшим плюсом будь-якої соціальної мережі є те, що вона дає можливість контактувати з людьми, яких побачити особисто немає можливості. Це родичі і друзі, що виїхали за кордон або живуть у різних населених пунктах.
Діти, які довго засиджуються у Інтернеті постійно збуджені, нервові, страждають безсонням, ведуть малорухливий спосіб життя, часто їдять перед монітором, мало спілкуються. Таким чином, це перешкоджає формуванню мови і артикуляції. Випромінювання і миготіння яскравості при надмірних дозах сидіння біля комп’ютера негативно впливає на імунну систему і зоровий апарат дитини. Тому потрібно робити короткочасні перерви, розминки шиї, спини та зап’ястя руки і гімнастику для очей через кожні 15 –20 хв. А при можливості придбати захисні окуляри.
Багато дослідників розглядають вплив ЗМІ на молодшого школяра як негативний. Сучасний навчальний заклад повинен надихати учнів на певну дію і саме соціальні мережі стають ефективним інструментом для цього. Адже, тут учасники можуть писати повідомлення один одному, обмінюватись думками, розміщувати фотографії.
Проте, дітям потрібно уважно ставитись до інформації, яку вони розміщують на своїй сторінці. Особливо особистих даних: домашньої адреси, номеру телефону, електронної пошти, планів на відпочинок тощо.
Аналізуючи останні дослідження по даній проблемі, ми визначили основні фактори, які шкідливо впливають на здоров’я дитини при частому перебуванні за комп'ютером (ноутбуком, планшетом) і знаходженні в соціальних мережах:
- Електромагнітне випромінювання.
- Перевантаження суглобів кистей рук.
- Сидяче положення протягом тривалого часу.
- Підвищене навантаження на зір.
- Мікроби та порох на клавіатурі.
- Незручне робоче місце.
- Стрес при втраті інформації.
- Порушення режиму дня.
- Нерегулярне харчування.
- Порушення сну.
Вважаємо за потрібне ознайомити батьків з порадами, які допоможуть запобігти шкідливому впливу соцмереж на здоров’я дитини:
1. Встановіть «батьківський контроль» для обмеження перебування своєї дитини в соціальній мережі. Години на день буде цілком достатньо.
2. Оберіть для неї хоча б один вихідний день, вільний від комп’ютера взагалі. Нехай присвятить його зустрічі з друзями, запросить їх у гості.
3. Урізноманітнюйте реальне життя своєї дитини розвагами та захопленнями.
4. Не забувайте, що мобільний телефон теж є джерелом доступу до соціальних мереж. Не дозволяйте дитині носити його із собою кожен день до школи, якщо в цьому немає потреби.
5. Домовтеся з дитиною чітко дотримуватись вказаних правил.
Як впливатимуть соціальнімережі на вашу дитину залежить від вас. Батькам необхідно знати з якої причини вона їх відвідує. Можливо, у реальному житті їй просто ні з ким поспілкуватися.
Позитивним є те, що діти молодшого шкільного віку самостійно вчаться шукати певний сайт, реєструються в соціальній мережі, можуть спілкуватися з друзями, які проживають в різних населених пунктах за допомогою повідомлень чи «skype».
Негативним у відвідуванні сайту є те, що погіршується зір дитини, віртуальне спілкування ніколи не замінить реальне, словниковий запас дитини не поповнюється а, навпаки, засмічується жаргонами, не розвивається логічне і творче мислення, втрачається індивідуальність дитини.
Реальність і віртуальний світ – це різні речі. Я – проти соціальних мереж, хоча і зареєстрована у одній із них, намагаюсь використовувати її тільки з користю. На мою думку, у них мусить бути елементарна безпека та відповідальність за свої дії. Можливість спілкуватися з близькими людьми на відстані – це велике задоволення. Але, жити потрібно у реальному світі, а віртуальні мережі хай тільки прикрашають наше буденне життя.
Катерина ГОЦУЛЯК,
кандидат педагогічних наук, викладач
кафедри теорії та методики початкової освіти
ДВНЗ «Прикарпатський національний університет ім. В.Стефаника»