Мороз малює у віконці. Узваром дихає кутя. І Мати Божа на іконці у хустку кутає дитя. Побудь дитиною, синочку. Твоє дитинство золоте. Ще вітер віє у терночку і дерево на хрест росте. Ще час не сплинув за водою. Ще Юда спить у сповитку. Он гурт з різдвяною звіздою уже на ближньому кутку.

Слава Ісусу Христу!      Дорога редакціє журналу «Місіонар». Я пообіцяла святому Партенію подякувати через Ваш журнал за отримані ласки, адже по закінченню дев’ятниці до цього чудотворця я отримала те, що просила.

Слава Ісусу Христу! Шановна редакціє часопису «Місіонар»! Із цілого серця прагну подякувати Господу Богу за всі ласки, які я і моя сім’я отримали за посередництвом Пресвятої Богородиці, святого апостола Юди Тадея, святого пророка Предтечі Івана Хрестителя, блаженного о. Миколая Чарнецького, преподобної Йосафати Гордашевської та блаженної Тарсикії Мацьків.

22 жовтня 2018 року минають 10-ті роковини відходу до вічності о. Йосафата Воротняка, ЧСВВ, колишнього головного редактора журналу «Місіонар», настоятеля монастирів у Західній Україні, активного місіонера, реколектанта, провідника різних спільнот. У цій статті пригадаю основні віхи життя й діяльності цієї непересічної особистості. (Детальніше про це написано в численних матеріалах «Місіонара», зокрема в числах 7–8 та 11 за 2008 рік, а також у книжці «Ясний промінь вічного сонця», Львів – Кула, 2009, 79 с.)

ВІТАЄМО ПОБРАТИМА ОТЦІВ ВАСИЛІЯН ПЕТРА ШКРАБ’ЮКА ІЗ 75-літтям!

17 липня відзначає свій 60-літній ювілей отець Володимир Кусий, ЧСВВ із Золочівського монастиря оо. василіян. Впродовж багатьох років він був духовним провідником Марій-ського молодіжного товариства “Містична троянда”, що діє при церкві св. Андрія м. Львова.

Цієї зустрічі у Погоні я чекала давно і з нетерпінням. Всі свої найпотаємніші проблеми, болі, турботи якнайшвидше хотіла принести до своєї матері, до Пресвятої Богородиці.

«Ось мій Слуга, якого я підтримую, мій вибраний, якого вподобало моє серце. Я поклав на нього дух мій: Він сповістить народам правду». Ісая, 42.

За 95 років життя та 50 років монашого служіння дякує Богові с. Олександра Анеля-Христина Пущинська, ЧСВВ.

Щиро дякую за те, що надрукували мій вірш «Таке блаженство вперше відчуваю…», присвячений 400-літтю Василіанського чину, – це мені надало сміливості поспілкуватися знову з Вами.

     Пише до Вас із Мостиськ Галина Чаплінська. Передплачувала журнал у 2017 році – і він мені сподобався, багато в ньому цікавого, повчального і корисного.

Шановна редакціє часопису «Місісонар». Хочу висловити щиру подяку у Вашому часописі за отримані ласки для моєї родини, особливо для сина. Від усієї душі дякую Господу Богу, Ісусу Христу, Матінці Божій, святому Юді-Тадею, святому Антонію, святому Йосифу, Миколаю Чарнецькому і всім святим за вислухані молитви. Перепрошую за те, що чотири місяці зволікала з написанням свідчення про отримані ласки. Слава Богу за все!

22-24 грудня 2017 р. Б. на запрошення отця - декана Ярослава Петрухи вхрамі Собор Пресвятої Богородиці який був споруджений у 1927 році селаСопошин Жовківського деканату відбулися передріздвяні реколекції дляпарафіян і членів релігійного товариства «Апостольство Молитви», якіпровів координатор Апостольства Молитви із Жовківського монастиря отціввасиліян о. Терентій Довганюк, ЧСВВ.

Хочу подякувати редактору, всім отцям, дописувачам, які публікують свої статті, за добру вістку, яку Ви несете людям, за змістовні, цікаві, повчальні матеріали, за ушевні вірші.

6 серпня 1917 р. на 85 році земного життя відійшла у вічність Софія Ільківна Гіщинська, з дому Микула. Народилася п. Софія і тривалий час проживала в Пліснеську, історичній частині сучасного с. Підгірці, що в Бродівському районі Львівщини, де розташований давній василіянський монастир, оповитий славою княжого походження.

Катерина Василишина, Володимир і Стефанія Олійники, Богдан Пономаренко, Романія Головецька, Олександра Кальченко, Катерина Міська, Ганна Яцишена, Володимир Гуменецький, Надія Пікус, Богдан Довгань, Катерина Шикало, Марія Гаврик, Іван Терещук, Марія Швець, Катерина Пікус, Іван Гайвішин і Ганна Гаврик. Хто вони? Хто ці особи?

Таке блаженство вперше відчуваю… (Присвячую 400-літтю Василіянського чину)

Помоліться за мого батька, який руйнував церкви й каплиці... Мене звати Iван. Маю трьох рiдних дiточок та доньку-приймачку, шестеро внукiв i правнука Iвасика. Хоч дуже давно на пенсiї, донинi допомагаю дiтям у родинному бiзнесi. Так, нашу родину можна навiть назвати заможною.

Слава Ісусу Христу! Через ваш журнал висловлюю щиру подяку Пресвятій Богородиці і св. Юді-Тадею, за заступництвом яких Господь оздоровив хлопчика дуже близьких мені людей.

Я пережив безумство. Повністю здорова людина в розквіті сил і енергії – я жив, наче несповна розуму. До такого стану мене довели нещирі стосунки, до яких я ставився дуже легковажно.