У неділю, 9 квітня 2017 року, відзначив 50-літній ювілей священичого служіння о. Порфирій Підручний, ЧСВВ. З огляду на Великий піст і прохання отця-ювіляра великого святкування з нагоди ювілею не було, а о. Порфирій урочисто відслужив подячну Божественну Літургію в монастирському храмі з численною українською громадою. Бо й справді, для священика найбільше свято – служити людям тим даром, який він отримав від Бога у священичому рукоположенні.
Вітання від спільноти Римського василіянського монастиря
Напередодні ввечері, у суботу, 8 квітня, після вечірні з Литією празника Входу Ісуса Христа в Єрусалим (Квітної неділі), у монастирській трапезній, після молитви на початок вечері, о. Протоархимандрит Ґенезій Віомар звернувся словом вітання до отця-ювіляра. Він розпочав привітання з цитування статті, опублікованої в студентському часописі «Цвіркун» (який видавали в Куритибі у Бразилії василіянські студенти), про свячення о. Порфирія.
У цій статті, датованій 1967-м роком, тоді ще студент-богослов, нині владика Діонісій Ляхович красномовно засвідчив: «Велике свято, величавий празник відсвяткувала іваївська парохія. Такого свята Іваї ще ніколи не бачило: Рукоположення на священика диякона Порфірія Підручного, ЧСВВ. Тут, у цих сторонах, він народився, виховався, тут він почув поклик Христа «Ходи за мною»...
Яка надземна велич, небесна сила, Божа гідність! Дійсно, кращої хвилини не може бути, – відзначає автор статті переживання у хвилину свячень. – Як близько відчувається тут Божу присутність! Мама, рідня сподіваються всього у свого Сина, Свояка, а цей силою Божою скріпляє їх. Ось тут пробивається і блистить та глибока і жива віра, що переносить гори, те правдиве розуміння й цінення священства. Яким щасливим почувається тоді й Новоєрей!
Ще один борець вступає у ряди Христа. Направду, зворушливе було це торжество і для нас, студентів, але заразом і підбадьорююче, бо й ми до цього самого високого і взнеслого ідеалу прямуємо».
Після цих сповнених радості слів владики Діонісія, і зачитання з цієї статті побажань тодішньому новоієреєві, а нинішньому золотому ювілярові, о. Ґенезій подякував о. Порфирію за його довголітнє служіння у священстві Богові, Церкві й Чинові, а також склав від імені цілого Василіянського Ордену, Римської василіянської спільноти та від себе особисто побажання щедрих Божих дарів, здоров’я та довголіття. Усі від щирого серця заспівали отцю Порфирію «Многая літа».
Після цього взяв слово отець-ювіляр, який подякував Богові за покликання і за кожен день свого життя як священика. Він нагадав, що три рази його життя рятували перед небезпекою смерті, але він, з Божою допомогою, вилікувався і ще може служити братії і людям цим даром священства, який прийняв 50 років тому. Також отець подякував за те, що це святкування його ювілею відбувається скромно, серед монашої спільноти, у зв’язку з літургійним часом, коли пригадуємо собі про страждання Ісуса Христа.
На закінчення вечері, яка була урочистішою, ніж звичайно, ювілярові припав почесний обов’язок розділити смачний торт, який виготовив з нагоди цього ювілею Намісник Римського монастиря о. Маврикій Попадюк, ЧСВВ.
Вітання від вірних храму Христа Царя при василіянському монастирі в Римі
У Квітну неділю під час Святої Літургії о 7:30 спільнота Римського монастиря молилася за отця-ювілята, а о. Порфирій відслужив подячну Святу Літургію о 10 год. з чисельною участю вірних, яким він служить як відповідальний за церкву монастиря Христа Царя на Авентинському пагорбі в Римі. Минуло вже 17 років відтоді, як з дозволу Конгрегації для Східних Церков монаша спільнота відкрила цей храм для вірних Української Греко-Католицької Церкви, яких внаслідок трудової міграції щораз більше почало приїжджати до Італії, і увесь цей час о. Порфирій із подивугідною дбайливістю і повним пастирської любові серцем присвячує себе праці з ними.
Перед початком цієї Святої Літургії о. Протоархимандрит Ґенезій Віомар звернувся до громади, повідомляючи присутніх про золотий ювілей священства о. Порфирія, а також склав йому щирі побажання з цієї нагоди.
У своїй проповіді під час літургії, крім думок про подію, яку Церква урочисто святкує, Входу Ісуса Христа в Єрусалим, отець-ювіляр розповів про своє священиче покликання та ті п’ятдесят років священства, які Господь Бог дав йому прожити. Зокрема, він розповів про слова його святителя, Преосвященного владики Йосифа Мартинця, ЧСВВ, єпарха Куритибського, які він протягом цілого життя намагався здійснювати. У день свячень, 9 квітня 1967 року, владика доручив йому, щоб він був вірним Христові та щоб його постать як священика була для людей знаком присутності самого Ісуса Христа.
Також о. Порфирій заохотив вірних мати цілковите довір’я до Бога. Він розповів, як після закінчення навчання в Римі повернувся до Бразилії і мріяв про душпастирську працю, як й інші священики: уявляв собі, як буде їздити на коні до віддалених громад, служити для них. Але Бог мав інші плани: дуже швидко з Риму надійшло розпорядження терміново повернутися, і він, слухняний монах, знову приїхав сюди. Його заняттям було не душпастирство, а різні інші справи, які доручали настоятелі: секретарська праця, видавництво, інші обов’язки. Але по багатьох роках Господь Бог дав йому таки нагоду душпастирського служіння, після того, як церква на Авентині відкрилася, щоб прийняти вірних з України.
Перед і під час цієї літургії кілька священиків -василіян сповідали вірних, так що всіх причасників виявилося понад триста – це більше, ніж будь-якої іншої неділі в попередні роки (свого роду засвідчення цінності священичого служіння о. Порфирія, а також інших отців і братів-василіян римської обителі, в сам день його золотого ювілею)
Після закінчення Святої Літургії та оголошень о. Порфирій приймав вітання від вірних. Пані Лідія Викович, регіональний координатор українських спільнот «Матері в молитві» в Італії, у своєму слові до отця-ювіляра висловила вдячність Богові, що вірні, які приходять на молитву до цього храму, мають такого дбайливого душпастиря, а отцю побажала здоров’я, довгих і щасливих років життя, щедрих Божих ласк та опіки Пресвятої Богородиці у Його священичому служінні. Після цього відбулося благословення оливних галузок і лози.
Святу Літургію о 12 год. відслужив о. Йоаникій Чверенчук, ЧСВВ, Генеральний вікарій, який на закінчення також привітав отця Порфирія з його золотим ювілеєм від свого імені та від імені всіх присутніх та склав йому побажання Божого благословення і щедрих Божих дарів, а опісля отець-ювіляр приймав вітання від вірних.
Многих і благих літ отцю-ювіляру!