Шановна редакціє журналу «Місіонар»!
Мій син вже три рази був у зоні АТО. Коли поїхав утретє, я просила, молила Господа Бога, Ісуса Христа, Матінку Божу та всіх святих, якщо мій син живий і здоровий повернеться додому, то я через журнал висловлю подяку за вислухані молитви.
Від усієї душі, від щирого серця дякую Господу Богу, Матінці Божій, Божому Милосердю, Пресвятому Серцю Ісуса, св. Марті (молилася 9 вівторків до св. Марти), св. Антонію Падевському, св. Юді-Тадею, всім небесним святим силам, Ангелам і Архангелам.
Бо віра і надія на них і на Бога дає сили дочекатися сина.
Будь благословенний, Господи, від нині і довіку!
Нехай Буде вічна подяка Тобі, Пресвятая Тройце!
З повагою мама Люба
Бойко Любов,
смт Перегінське, Рожнятівський р-н, Івано-Франківська обл.
На сторінках журналу «Місіонар» хочу щиро подякувати нашому Господу Богу, Пресвятій Богородиці, святому Йосифу, святому Юді-Тадею, святому Антонію Падевському, святому Онуфрію за вислухані молитви у вирішенні проблем із оформленням документів на майно. Дякую Господу також і за людей, які підтримали у важкий момент.
Перепрошую за те, що зволікала з написанням свідчення про отримані ласки.
Слава Богу за все!
Із вдячністю Люба,
м. Івано-Франківськ
Шановна редакціє часопису «Місіонар»!
Від усього серця щиро дякую за отримані від Господа Бога ласки, за постійну підтримку врізних життєвих ситуаціях, у труднощах.
Дякую Тобі, Боже, Тобі, Матінко Божа, і Тобі, Ангеле-Хоронителю, за всі ласки і щедроти, які Ви зсилаєте на мене і мою родину.
Від щирого серця і від усієї душі дякую Вам за все.
Дякую, що є такий прекрасний часопис «Місіонар», на сторінках якого можна щиро і від душі подякувати за те все, що ми отримуємо з небес.
Нехай нас усіх благословить Всемогутній БОГ!
Віддаю Богові низький поклін, честь і славу!
З вдячністю Любов,
м. Львів
Дорога редакціє журналу «Місіонар»!
Через Ваш часопис я і моя родина хочемо щиро, від усього серця подякувати Господу Богу, Матінці Божій і всім святим, до яких ми молимося. Через молитву ми кожен день отримуємо ласки від нашого Милосердного, люблячого БогаОтця, але переважно мизовсім не усвідомлюємо, що без Бога не можемо нічого, навіть встати з постелі після нічного сну. Задумаймося, що часом пробуджуємося серед ночі – 2, 3, 4 година, і вже сон не йде, а то Господь нас збудив на розмову. А яка мила Богові молитва, коли ми уриваємо сон і ніхто нам не перешкодить, бо є тільки ми, молитва і Господь.Постійно своїми думками линьмо до люблячого Батька, який бачить наші немочі, знає наші потреби, труднощі й ніколи не відмовить, якщо щиро просимо. Не забуваймо дякувати і просити, тоді обов’язково отримаємо. Але просім у Бога з чистим серцем і руками. Навіть якщо не буде вислухана ваша просьба, то з часом ви зрозумієте, що Господь вибрав для нас найліпший варіант.
Хочу подякувати через ваш часопис Богові за нашого о. Романа, який ніколи й нікому не відмовляє у проханні, в який час хто до нього не звертавсяб. Отче Романе, в дитини страх, прошу про молитву – після молитви як рукою зняло. Отче Романе, не можу вирішити проблему з документами, поблагословіть мене – і проблема вирішена.Отче Романе,споряджаю внука на науку, в далеку дорогу, прошу про молитву і благословення!А о. Роман радіє щиро, що люди шукають помочі у Бога.Молитви о. Романа безцінні. Дякую Господу Богу, Пречистій Діві Марії і всім святим за безліч отриманих ласк, видимих і невидимих.
І прошу пробачення у всіх святих, що так довго зволікала виконати обіцянку йрозповісти про вислухані молитви. Хочу сказати всім: не падайте духом, а щиро моліться, навіть коли лягаєте спати, просіть свого Ангела-Хоронителя, щоб продовжував молитву за вас, коли ви спите.
З повагою І.А.
Ще хочу розповісти про такий випадок зі свого життя.
Було це чудо на Введення.
Коли о. Роман відвідував оселізі свяченою водицею на Водохреще, він подарував моєму онукові образочок, на якому Матінка Божа тримає на руках Ісусика. Внук говорити ще не вмів, йому був рік і 8 місяців. Але образочок я поставила біля дзеркала. Коливнук рано вставав, то все показував пальчиком на образочок і прицмокував, що хоче поцілувати, і так кожного ранку і ввечері теж, коли лягав спати.
На Введення я встала рано, погодувала онука й пішла на роботу. Він вже не хотів спати, почав шарпатидочку за рукав і показувати на образок, але вона не хотіла ще вставати. Хлопець почав плакати…
І тут дочка чує голосний звук, зірвалася зі сну і відразу побачила– образка нема, він лежить на підлозі. Вона підняла образочок, дала дитині й сама поцілувала, телефонує до мене на роботу та розказує про чудо. Я їй кажу: дитина-ангел хотіла злучитися з Ісусом і Матінкою Божою, а ти лінувалася встати, тожБог тебе підняв і дав знати, що всюди є Його присутність. Слава во Вишніх Богу тут на землі і на небесах, слава, слава, слава!