Квітне на славу Божу:

товариству «Містична троянда» 25 років

     У березні 2020 року Божого виповнюється 25 років від дня заснування Марійського молодіжного товариства «Містична троянда». Ідея створення спільноти на честь Діви Марії при парафії Святого Андрія у Львові належить о. Антонієві Масюку (ЧСВВ). Ієромонах, який був палким шанувальником Пресвятої Богородиці, хотів згуртувати українську молодь під Її заступництвом. Провід товариства о. Антоній віддав о. Василеві Зіньку (ЧСВВ), який протягом 13 років духовно опікувався молодими особами. Уже перейшли в інший світ о. Антоній і о. Василь, але «Містична троянда» береже про них добру пам’ять, цінує кожного, хто впродовж чверті століття був поряд з ними.

      А починалося все з невеликого гурту людей. Серед перших – Роман Ковалюк, молодий науковець, музикант, який був убитий 1998 року в Японії, після того як заспівав на міжнародному фестивалі «Червону руту» Володимира Івасюка. Його портрет досі є в кімнаті, де збирається молодь, «містики» вважають його одним зі своїх небесних покровителів. Потім були спільні зустрічі та творчі вечори, прощі та реколекції, хор, концерти, хресні дороги та видання книг. Упродовж років духовними провідниками товариства був о. Василь Зінько (ЧСВВ), відтак – о. Володимир Кусий (ЧСВВ). Багато духовних осіб проводило для молоді лекції, тематичні бесіди та різноманітні заходи.

      Серед членів «Містичної троянди» також є духовні та богопосвячені особи (9 священників і 9 черниць), катехити. Щороку на свято Покрови Пресвятої Богородиці «трояндівці» різних поколінь збираються на спільні святкування Дня товариства, за доброю традицією організовують на парафії благодійну акцію напередодні свята Миколая і відвідують з виставою та подарунками сиротинець у Краковці, проводять хресні дороги під час Великого посту. Кілька останніх років молодь колядує з вертепом у Львівському військовому госпіталі. Товариство співпрацює з парафіяльною катехитичною школою Святого Йосафата, разом співають колядок і гаївок, влаштовують літні табори.

      Від самого початку створення спільноти її членкинею є п. Анна Дудикевич, вона – натхненниця, рушій «Містичної троянди», її жива історія. Жінка каже: «Хочеться, щоб “Містична троянда” процвітала та продовжувала робити добрі справи для розвитку церкви та нашого народу, адже від початку її гасло – “Бог і Україна”».

      Звичайно, змінюються часи й покоління, з’являються нові виклики та проблеми, але потреба опікуватися молоддю, провадити, гуртувати її, бути з нею поряд, виховувати її в дусі любові до Бога та України залишається завжди актуальною. У цьому товариство бачить свою мету та завдання.

Уляна Тимчук

ХРИСТОС ВОСКРЕС!

Христос воскрес! Втішаються гаї, діброви.

Так хочеться, щоб збагатився світ в любові.

Наповнюються радістю усі створіння.

Христос воістину воскрес! – радіє Україна.

Христос воскрес! В рідному краю дзвони дзвонять,

Співанки весняні й гаївку діти водять.

В світлицях на столі – рум’яна паска, писанки,

Барвистий рушничок, барвінок, крашанки…

Христос воскрес! Пташки величну піснь співають,

Килими барвінкові дорогу устеляють.

Для нас воскрес Спаситель, Його усі вітаймо,

Двері свого серця Йому щиро відчиняймо.

Церковця рідна приймає радо всіх гостей,

Несе молитву щиру до небес із вуст дітей.

Подай нам, Господи, воскресну радість назавжди,

В любові, в єдності, в опіці нас життям веди.

Смачних дарів всім нам із великоднього кошика!

Миру, благословення від воскреслого Христа!

Веселих свят!

Марія Кащук, 23 березня 2018 р.

     Слава Ісусу Христу! Через часопис «Місіонар» хочу скласти щиру подяку милосердному Господу Богу, Пречистій Діві Марії, святому Юді Тадею та всім святим за вислухані молитви, зокрема про швидке одужання мого внука Олега. Закликаю всіх християн звертатися в молитвах до святого Юди Тадея.

З повагою – Стефанія,

Львівська обл., Жидачівський р-н

      Слава Ісусу Христу! Хочемо подякувати на сторінках журналу «Місіонар» Господу Богу, Матінці Божій – Цариці святої вервиці з Помпеїв, святій Філомені, святій Анні, святій Марті, святому Юді Тадею, святому Шарбелю, святому Антонію Педавському, святому Піо та всім святим за вислухані молитви. Завдяки ласці Божій і заступництву небесних покровителів сестра отримала зцілення від хвороби й щасливо взяла шлюб. Також з теплом згадуємо рідних і близьких, які підтримали нас, молилися разом з нами. Нехай Господь благословляє всіх вас!

Іванна Гнатківська,

Львівська обл., Золочівський р-н, с. Вороняки

      Слава Ісусу Христу! Від щирого серця дякую редакції «Місіонара» за гарний, змістовний журнал.

     Мені 73 роки, я хворію: витримала онкооперацію, до всього маю глаукому, через свою слабкість не можу відвідувати храм Божий. Але щомісяця до мене приходять священники, щоб посповідати. Вони чудові! Хочу окремо подякувати о. Августинові, о. Симеонові, о. Олексієві, о. Володимирові Палчинському, о. Любомирові Бобиляку, о. Теодорові, о. Володимирові Кусому – з їхньою допомогою я прийшла до Бога. А ще отець Володимир Бобиляк шукав ліки по всій Україні, тому що в аптеках нашого міста їх годі було знайти. Моє здоров’я значно покращилося!

     Також добрим словом хочу згадати парафіянку нашої церкви п. Надію Лобур: вона навчила мене молитися на вервиці, подарувала молитовника, книжки про життя святих.

     Доки житиму, молитимусь про здоров’я моїх наставників. Уклінно дякую Господу, Богородиці та всім святим, що дали мені таку радість – молитися за людей загалом і за своїх рідних та близьких зокрема.

Орися С. Кирилова

Слава Ісусу Христу! На сторінках часопису «Місіонар» висловлюю свою найщирішу подяку Господу Богу, Пресвятій Діві Марії Зарваницькій, святому Юді Тадею, святому Шарбелю, святому Миколаю, святій Риті, святому Йосифу, святій Анні, святому отцеві Піо, святому Антонієві Педавському, святому Пантелеймонові і всім святим за допомогу у важких життєвих обставина та за отримані ласки: усі молитви були вислухані, а прохання – здійснені.

Ганна, Тернопільська обл.,

Бучацький р-н., с. Жизномир

     Слава Ісусу Христу! Шановна редакціє, пишу, щоб розповісти про милість Божу, яка торкнулася мене за посередництвом святого Юди Тадея.

Якось черниця з одного з монастирів розповіла про святого Юду Тадея, дала мені дев’ятницю до нього та молитву. Молитву я читала частіше, а дев’ятницю відклала.

      Та невдовзі зі мною трапилася біда: я зазнавала великого психологічного тиску з боку однієї людини. Мені погрожували, і я настільки боялася, що навіть дивувалася: невже можна відчувати такий страх, якщо віриш у Бога?! Для мене Господь справді Отець Небесний, і я надіюся на Нього. Нагадувала собі слова: «…під тінню крил Його ти надійно спочиватимеш…» (Пс. 90). Але страх був надзвичайно сильний: я ховалася від тієї людини, намагалася не зустрічатися з нею.

      Тоді вирішила звернутися до святого Юди Тадея, почала читати дев’ятницю. Це був день 5-й чи 6-й, а може, уже й 7-й – точно не скажу. Ідучи до свого кабінету, побачила цю людину й хотіла було вже заховатися десь, та раптом передумала. Й ось бачу: святий Юда Тадей іде між мною та тією людиною й огортає мене своєю плащаницею бузкового кольору. Я минула загрозу непоміченою. Після цього та людина дуже змінилася. Звісно, я молюся за неї, адже молитви за ворогів і нас самих освітлюють. Молилась тоді й до інших святих, зокрема до святої Варвари.

     Завжди дивуюся, чому ми всі вважаємо себе дітьми Божими, такими і є, а завдаємо Йому болю, розділяючись і ворогуючи? Лишайтеся з Богом!

Алла, Полтавщина

     Слава Ісусу Христу! Щиросердно дякую Сотворителеві, Відкупителю Ісусові Христу, Синові Божому за особливе покликання в серпні 1997 р. Б. і за те, що перед святом Благовіщення 1998 р. дозволив мені посповідатися й прийняти святе причастя, екстерном простив мені гріхи.

      Сьогодні через часопис «Місіонар», як слухняна дочка Бога живого через віки, роки, часи, слідом за Небесною Матінкою кажу: «Величає душа моя Господа, і радіє мій дух у Бозі, Спасі моїм, що зглянувся Він на покору Своєї раби, бо велике вчинив мені! Його імення святе, і милість Його з роду в рід на тих, хто боїться Його!» (Лк 1:46–50)

     Служіння Богу, як на мене, – це насамперед велика духовна праця над собою. Каже Ісус: «Якщо у твоєму серці, душі, розумі порядок, спокій за будь-яких обставин – причинись до спасіння інших душ». Дякую Всевишньому, низько вклоняюся Йому за випробовування. У них Він мене гартує, зміцнює у вірі, робить милосерднішою, послідовною в житті. Дякую, що привів у Царство Своє.

     Молімося разом, як той митар молився. І творімо добрі діла. Нехай благословить Господь ваше ревне служіння й надалі!

З повагою – Марія