До 2007 року мало хто чув про Ірену Сендлер
Тоді кілька дівчат, готуючи доповідь до Дня Перемоги, знайшли її прізвище в одному з архівів. Яке ж було їх здивування, коли вони виявили її серед живих!
Виявилося, що в часи Другої світової війни вона врятувала з варшавського гетто 2 500 дітей. У той час Ірена була членом польської підпільної організації — Ради допомоги євреям («Zegota»).
Коли в гетто перестали пускати всіх, хто не був євреєм, Ірена отримала для себе і своєї спільниці пропуск від варшавського департаменту епідеміологічного контролю.
Так жінки могли спокійно проходити на територію гетто і допомагати людям, які там проживали. Нерідко вони приносили з собою їжу та медикаменти. Але найголовніше, що вони вивозили звідти дітей.
Для цього використовувалися різні методи: дітей перевозили в сміттєвих пакетах, перекидали через паркан, виводили через каналізацію. Немовлят Ірена ховала в свою сумку для інструментів, а старших дітей – під брезент у вантажівці.
Вона завжди возила з собою собаку, яку надресирувала гавкати на німецьких охоронців. Це допомагало заглушити плач або шум дітей.
Іноді Сендлер підкуповувала охоронців, що допомагало їй у її нелегкій роботі. Цікаво, що жінка записувала імена всіх врятованих дітей, сподіваючись потім допомогти їм возз’єднатися зі своїми сім’ями.
Такі папірці Ірена закопувала в банках у саду. В результаті там було виявлено імена 2 500 дітей.
У 1943 році нацисти заарештували Сендлер. Але вона не видала жодної інформації, незважаючи на те, що їй зламали руки і ноги.
Тоді її наказали розстріляти, але тут жінці допомогла організація «Zegota», представники якої підкупили охоронця. Той вніс ім’я Сендлер до списку розстріляних. До кінця війни вона жила під чужим ім’ям.
Жінка померла 2008-го у віці 98 років. Її кандидатуру висували на здобуття Нобелівської премії миру, але тоді її було присуджено кандидату в президенти США Альберту Гору. Жінка була кавалером кількох польських орденів, а також отримала почесне звання – Праведник народів світу.
Ірена Сендлер говорила: «Мене вчили в дитинстві: якщо тоне людина, її потрібно врятувати, незалежно від її релігійної чи національної приналежності». Саме ця фраза і стала її життєвим девізом!
