О. ПЛАТОНІД ФІЛЯС, ЧСВВ (27 вересня 1864, с. Добрячин коло Сокаля – 16 червня 1930, м. Дрогобич) – український церковний та громадсько-політичний діяч у Галичині, священик-василіянин. Діяльність: випуск молитовника «Гостинець», редакція журналу «Місіонар», реорганізація гімназії у м. Бучач в «Місійний інститут ім. св. Йосафата», відкриття Центральної духовної греко-католицької семінарії у Моравії (Республіка Чехія).
О. ДОРОТЕЙ ШИМЧІЙ, ЧСВВ (16 вересня 1915, с. Старі Петликівці, нині Бучацький район — 3 грудня 2016, м. Бучач) – священик Української Греко-Католицької Церкви, василіянин, душпастир серед українських емігрантів у Бразилії та Аргентині, педагог, письменник. Шість років служив
у Кристинопільському монастирі Святого Юрія. Опісля почалася місіонерська праця в Бразилії – 14 років, Аргентині – 22 роки, Парагваї – 2 роки, Італії – 7 років, Україні – 21 рік: у цих країнах о. Доротей трудився як священик-місіонер, магістр новіціату, директор школи, протоігумен, духівник і викладач семінарії, християнський письменник.
З-під пера о. Доротея вийшли у світ близько 20 книг. Серед останніх видань – тритомний підручник духовної молитви – «Розмови з Богом» та «Світло Євангелія у проповіді священиків». Отець є автором більше 2000 проповідей, провів понад 50 місій та реколекцій та понад 2000 конференцій.
О. ДАМ’ЯН БОГУН, ЧСВВ (18 березня 1910, с. Цеблів на Львівщині – 17 грудня 2008, м. Львів). Належить до когорти найвизначніших постатей в історії Церкви. Правдивий сповідник віри, історик, архівіст, за плечима якого: сімдесят років важкої душпастирської праці, чотири десятиліття випробувань у новітніх катакомбах, сталінські концтабори, провід над найбільшою монашою спільнотою переслідуваної Церкви й два десятки років легального
служіння в незалежній Україні.
О. ІСИДОР ПАТРИЛО, ЧСВВ (30 листопада 1919, м. Судова Вишня на Львівщині – 27 жовтня 2008, Брюховичі (ВІФБС). Був членом редакційної комісії для підготовки нового перекладу Святого Письма українською мовою, директором Римського василіянського видавництва «Записки ЧСВВ» та «Української духовної бібліотеки». Очолював літургійну комісію, яка виконала український переклад Молитвослова та інших богослужбових текстів. Також був радником Священної Конгрегації для Східних Церков. Брав участь у комісії для підготовки Кодексу Канонів Східних Церков. Відомий науковець,
автор праць з історії української Церкви. У 1944 році захистив докторську дисертацію на тему «Педагогія Київської Академії 1631-1817» в Празі, у 1953 році – докторську дисертацію у Папському інституті святого Томи в Римі на тему «Петро Могила і його Академія. Причини до студій про знання і поширення св. Томи в Україні», а у 1961 – докторат з канонічного права у Папському Латеранському університеті.