У церкві сьогодні існує поняття так званого екологічного гріха. Тобто те все, що людина робить, не шануючи довкілля, забруднюючи повітря, воду, землю, ламаючи гілки і т.ін без потреби – це все називається екологічним гріхом. Тобто це є те, чим ми грішимо проти Бога.
У контексті сучасної екологічної кризи, в корені якої є екологічний гріх опанованої споживацтвом людини, святий Франциск з Асижу є емінентним зразком цілісного особистого навернення до свого Творця і Спасителя, навернення, яке «включає визнання нами помилок, гріхів та невдач і веде до щирого покаяння та бажання змінитися» (LS, 218).
