Ти питаєш мене: «Чи радію я?» А як інакше? Поки віра дає мені сили, я завжди веселий! Блаженний Петро Фрассаті
Дорогі брати і сестри! Великдень і Різдво – це празники родинні. Неймовірна радість і чудовий настрій витають в повітрі, якщо в домі є злагода й вірність, немає важкохворих, пробачено давні образи, якщо центром життя не є “зелений змій”, й діти зустрічають свято у повній сім’ї – ні мама, ні тато не гнуть спину на чужині, та якщо над головою – мирне небо. Більше для щастя, напевно, нічого не потрібно. Але поки що така доля нашої батьківщини, що частіше доводиться «крізь сльози сміятись, серед лиха співати пісень…» (Леся Українка). «...А поки я заробляю, чорні брови полиняють. Безталанна я!» – ніби додає Тарас Шевченко…
Приблизно такою є душа України вже довгі віки, але зміни грядуть, і ми радіємо – навіть крізь сльози... Нам важко сьогодні, адже реальність війни, несправедливості стискає наші серця, загрожує їх очерствінню, однак іноді хочеться гукнути одне одному: “Подивися на Вкраїну милу – ми залишаємо ховати мертвим радянське минуле, яке проросло й стало причиною кровопролиття, ми вступаємо в реально новий простір мислення – ми воскресаємо!” Ми відчули себе громадянами вільної держави після Майдану, ми гартуємося у зоні АТО, ми почали цінувати свою віру й мову, тому “нас не здолає ніякий путін, як би він не називався” (Іван Малкович)... Ми почали нарешті – після стількох років наймів, несвободи – будувати Рідну Хату. Тільки не зупиняймося! (Лист Митрополита Андрея Шептицького «Як будувати Рідну Хату?” про те, як плекати в дітях християнські чесноти, щоб вони виросли відповідальними й творчими громадянами).
“Віра в Спасителя говорить нам, що перемагає Божа любов. Християнин ніколи не має бути сумним, тому що він зустрів Ісуса, Який віддав за нього своє життя” (Папа Франциск). Христос справді воскрес і звертається до нас у момент драми нашої країни й нашої особистої «духовної смерті»: «Не бійтеся, Я живий, Я тут, Я з вами. Я зможу вам допомогти. Якщо запросите в своє життя й дозволите Мені йти з вами. Все те, що ви переживаєте, може змінитися на користь для вас”...
Дорогі читачі! Вітаю усіх та бажаю нам і всім тим, хто керує державами, почати з себе: зустріти воскреслого Ісуса, як по дорозі до Емаусу, “не жити так, ніби Бога немає...” (апостол Павло), впізнати Його й запросити у своє серце, у свій дім, у свій кабінет, у свою державу й воістину станеться диво, як воістину Воскрес Христос! І дарував нам життя вічне!
о. Христофор Ганинець, ЧСВВ
Головний редактор
