ЖИТТЯ – ЦЕ ЧАС, ЩОБИ ЛЮБИТИ, А НЕ ВОЛОДІТИ!
Папа Франциск

     Слава Ісусу Христу! Дорогі читачі! Останній цьогорічний номер присвячуємо вічній темі любові до ближнього. Мир в усьому світі – чи здійсненна ця місія? Чи взагалі є якісь досягнення в її реалізації?..
     Грудневий «Місіонар», зокрема, нагадує про голодомор – акт усеохопної людиноненависті, спрямований на те, щоб зламати дух українського народу, зробити його сліпим, німим, позбавити обличчя, зробити елементом системи, гвинтиком величезної тоталітарної машини. Ми приносимо квіти до меморіалів пам’яті, але, відійшовши, швидко забуваємо…
     Сьогодні людство загалом і українці зокрема навіть не помічають, як близько підкралася небезпека загибелі. І річ тут навіть не в зовнішній, явній агресії, як-от війна чи будь-який інший терор. Справжня загроза таїться глибше, і розпізнати її важко. Споживацьке ставлення до всього в цьому світі, бажання наживи, культ матеріальних цінностей – ось що вбиває людство. «Візьми від
життя все!», «Думай найперше про себе!», «Життя заради задоволення» – це гасла сучасності, які бачимо повсюди. Саме такі, невинні, на перший погляд, орієнтири призводять до тяжких глобальних наслідків.
     Пріоритети зміщені і зовсім не в бік потреб більшості людей. Занепокоєння таким станом речей не раз звучало в проповідях Папи Франциска: «Сьогодні багатства світу зосереджені в руках небагатьох, тоді як злидні й страждання є долею більшості. Якщо на землі є голод, то не тому, що бракує поживи! Більше того, через вимоги ринку доходить іноді до її знищення. Їжу викидають». До цього призводить гординя – мати гріхів, вона ж породжує індивідуалізм, егоїзм, ізоляцію від проблем інших.
     «Нам доводилося чути, що “диявол входить через кишеню”: спочатку приходить любов до грошей, далі – жага володіння, за нею – марнославство, а тоді – гордість», – наголошує понтифік. Він зазначає, що звідси походить таке тривожне явище, як «церква без людей», і закликає замислитися над його причинами.
     На сторінках цього номера ви прочитаєте репортаж про зустріч Папи з молоддю. Сподіваємося, що його мудрі думки впадуть плідним зерном у ваші душі.
     Любі брати і сестри в Христі! Учімось любові! Це нелегка наука в школі життя, але всім нам до снаги опанувати її. Кличмо Ісуса Христа на допомогу, просімо в молитвах зробити нас кращими, добрішими, щоб серце билося заради любові, щоб ми дихали нею. Просімо більше не для себе, а для ближніх, для світу – і самі станемо щасливими. Пам’ятаймо, що найцінніші у світі речі – зовсім не речі насправді. Зігріваймо одне одного усмішками, обіймами й надією на краще в прийдешньому році.