Слава Ісусу Христу! Дорогі читачі!
Після повільної прохолодної весни до нас завітало тепле літечко. Сподіваємося, що з ним настане ще й справедливий мир, якого всі так прагнемо. А для цього будемо посилено молитися до Серця Спасителя і Серця Його Непорочної Матері. Адже Їхні Серця творять містерію найглибшої єдности з Богом як у способі мислення, так і в діяльності: Діва Марія завжди вислуховує наші прохання, передає їх Синові й дивиться на нас так, як Бог поглянув на Неї, покірну дівчину з Назарету – незначну в очах світу, але вибрану та цінну для Господа. Усі ми також є дорогими дітьми Божими й покликані до певної місії на землі. До якоїсь важливої.
Серце Богородиці здатне бачити Бога (пор. Мт 5, 8), воно міцне у виконання Божої волі (пор. Мт 2, 13; Йн 19, 25) і є чуйним. Коли Ісус лежав у гробі, Серце Матері чувало, як наречена з Пісні над Піснями (пор. ПП 5,2), очікуючи Воскресіння Христа. Завдяки цим ознакам Богородиця змогла в найдосконаліший спосіб любити Бога та людей, даючи нам приклад споглядання, будучи для нас школою любови й одночасно дорогою, що веде до зустрічі з Богом і людиною.
Любі брати й сестри! Дякуймо Спасителеві та Його Пречистій Матері за те, що Вони завжди з нами. Що чувають над нашою країною: рятують воїнів і потішають убитих горем матерів, зцілюють хворих і додають відваги молоді, підтримують розчарованих і зневірених. Наповнюють нас силою, щоб ми відкидали зло й обирали добро, навіть коли доводиться плисти проти течії. Дарують нам радість бути певними, що Бог нас любить, благословить і заздалегідь вибирає.
Завдяки єдності Ісус і Марія утримують планету. Ми, українці, єднаючись у безкорисливій любові, зуміли захистити й зберегти свою країну. Тому просімо цієї благодати й надалі – до переможного кінця, до небесного вінця. Бо саме в єдності сила народу. Боже, нам єдність подай! Ще міцнішу.
