Слава Ісусу Христу! Дорогі брати і сестри! Ось уже 2019 рік добігає своє коло, на порозі таємничий 2020 рік. Грудень – це остання сторінка книжки, сторінка, де можемо записати свої враження, висновки й постанови. Скільки всього було побачено, почуто, відчуто. Протягом року на сторінках «Місіонара» ми зустрічалися з видатними особистостями сучасності й минулого, пізнавали, училися, молилися. Власне молитві намагалися приділити якомога більше уваги, зробити її максимально осмисленою, цільовою, так би мовити: кожен місяць був присвячений певному наміру, що є відповіддю на найгостріші виклики, з якими доводиться стикатися нам й іншим людям на всіх континентах. Цей номер містить нові наміри, адже біль світу безмежний, і так багато бід навколо. І найбільшою, напевно, є війна.
Ми в Україні знаємо її в обличчя, і тільки завдяки невимовній ласці Божій і мужності наших захисників у більшості своїй можемо готуватися до зустрічі Нового року, поринути у приємні клопоти, зустріти свята в затишку, за ситим столом, а не в підвалі чи бомбосховищі з мерзлою картоплею й шматком черствого хліба на всіх. Але війна досі тут, у нашій спільній хаті. Вона крокує світом, сіє смерть, голод, епідемії, приводить ґвалтівників і мародерів, маніяків, чиї злочини покриває таємницею під грифом «нічого не вдієш – такі часи». Така-от сюрреалістична картина: на тлі феєрверків – вибухи, десь розлітаються навсібіч конфеті й серпантин, а десь – частини людських тіл, хтось сміється від захвату, а хтось волає з жаху…
Молитовний намір за мир – один з найголовніших, друзі! Не шкодуймо часу й сил для нього. Особливо у Святвечір, у новорічну ніч дуже-дуже попросімо всещедрого Ісуса подарувати нам усім любові й миру. І нехай усе загадане збудеться!
