Дорогі брати і сестри! Люта, виснажлива війна росії проти українського народу спонукає багатьох християн розпачливо запитувати: «За що нам ця біда, Господи?! За які гріхи?».

СЛАВА ІСУСУ ХРИСТУ! З НОВИМ РОКОМ, ДОРОГІ ЧИТАЧІ! Яким він буде?.. І цікаво, і бентежно. Молимося про те, щоб був добрим, ну або бодай трішечки кращим за попередній. Просимо й сподіваємося, а Бог слухає й спостерігає. Дивиться незмигно.Найупізнаваніші очі у світі.

Знову зустрічаємо свято в умовах війни. Утім світла цього дня не може затьмарити ніщо. Ба більше, крім нової радості, воно відкриває нам нові сенси. Згадаймо слова псалмоспівця: «Навчи ж нас дні наші рахувати, щоб ми дійшли до розуму доброго». (Пс.

Дорогі читачі! Із Різдвом Христовим! «Нова радість стала, яка не бувала», – співаємо в колядках. Але слова ті відлунюють болем. Радість нині дається з боєм. Як і свобода. Як і життя.

Дорогі брати і сестри! Сяйво провідної зорі розітнуло темряву ночі, розсіяло бентегу та страх і наповнило все навколо радістю. Зоря вказує шлях до Новонародженого Ісуса.

Слава Ісусу Христу! Дорогі читачі! Ви знаєте, що цьогоріч наша церква вшановує 400-ті роковини мученицької кончини святого Йосафата.

Слава Ісусу Христу, дорогі брати і сестри! Вітаємо в жовтні! Жовтень – багряно-золоте серце осені – шляхетне, вдячне, любляче. І так знаменно, що саме цей місяць присвячений ушануванню Діви Марії – чистої, мудрої, щедрої на милість, швидкої на допомогу.

Царство Небесне здобувається зусиллями. Мт 11:12 Слава Ісусу Христу! Дорогі читачі! Напевно, ви погодитесь, що час – дивовижна штука: коли ми щасливі, він стрімкий, а коли горюємо – невблаганно тягучий. Весна і літо збігають миттю, осінь крокує неспішно, зиму не зсунути з місця.

Слава Ісусу Христу! Дорогі читачі!      Після повільної прохолодної весни до нас завітало тепле літечко. Сподіваємося, що з ним настане ще й справедливий мир, якого всі так прагнемо. А для цього будемо посилено молитися до Серця Спасителя і Серця Його Непорочної Матері.

Слава Ісусу Христу! Дорогі читачі! У цей буремний травень війни ми прибігаємо до нашої Небесної Матері як до співзахисниці наших воїнів і розрадниці осиротілих матерів. Адже нестерпно болісною є смерть власних дітей, і пережити її наодинці було б дуже важко.

«Воскресіння день, просвітімся, люди!

Уже черговий рік наше суспільство переживає рани жахливої війни, і другий рік терпимо ці тортури після повномасштабного вторгнення ворога. Парадоксально, але багато хто через ці страждання відкрив для себе і визнав потребу Бога у власному житті.

Дорогі читачі! Уже другий Великдень святкуємо у війні, вже друга «розстріляна весна, розстріляні мрії. І стогне від болю земля в моїй Україні». Багато наших співвітчизників відклали свої великі мрії, вимушено зрадили їх, тимчасово зійшли з дистанції під тиском страждань.

«Лиха конем не об’їдеш», – каже народна мудрість. Рано чи пізно в житті кожної людини й народу загалом настає час горя і скорботи. Тоді все міняється назавжди: і світ навколо, і світ усередині.

Дорогі читачі! Вже рік переживаємо втрати за втратами на війні й у тилу дорогих нам людей і терпимо невимовний душевний біль, який періодами потьмарює наш розум і сприйняття світу, але світ від того не стає менш прекрасним.

Ми Тобі, рожденному, Богові блаженному, серця відчиняємо, в дім душевний призиваємо.  Г. Сковорода ХРИСТОС НАРОДИВСЯ! Дорогі читачі! Минув черговий рік війни.

Високопреподобні і преподобні отці і браття, дорогі браття і сестри у Христі! Цьогоріч ми зустрічаємо народження Ісуса Христа в небезпеках і тривогах, над землею згустилася темрява, зло напосідає на нашу землю, сіючи руїну та смерть.

 «Молю, щоб усі були одно, як Ти, Отче, в Мені, а я в Тобі, щоб і вони були в Нас об’єднані; щоб світ увірував, що Ти Мене послав».  (Йн 17, 20 – 21).      Слава Ісусу Христу! Дорогі читачі!

Що є свобода? Добро в ній якеє? Кажуть, неначе воно золотеє? Ні ж бо, не злотне: зрівнявши все злото, Проти свободи воно лиш болото.

ієромонах Христофор ГАНИНЕЦЬ ЧСВВ, головний редактор     лава Ісусу Христу! Дорогі читачі! На порозі жовтень, і його ми присвячуємо молитві на вервиці. Удома, у дорозі, у храмі на тлі слів чи думок «Богородице Діво, радуйся!