Дорогі брати і сестри!

Слава Ісусу Христу!

Перебуваємо в благодатному та сповненому надії часі Великого посту. Хотів би роздумати разом з вами про зміст посту і його призначення в житті християнина.

Нещодавно в соцмережах натрапив на такий симпатичний вислів: «І пам'ятаймо: піст для того, щоб постити правду!» За формою – талановитий каламбур, проте його зміст істинний лише частково. Річ у тім, що правду треба постити не лише в піст. Це фраза із серії «Їжте в піст м'ясо, лишень не їжте одне одного». Тут маємо навмисну підміну понять, адже «їсти» ближнього заборонено не лише в піст, це постійний імператив для християн. Видається, що останнім часом відбувається атака на справжню суть посту, оскільки він є важливою зброєю проти підступів диявола.

Приклад ідеального посту продемонстрував Ісус. Як Бог, Він не потребував посту, щоб перемогти диявола, проте як людина Він зміцнив себе сорокаденним стриманням від їжі, аби перемогти в протистоянні зі злим духом. І переміг. У звичайному житті Христос не постив постійно: знаємо, що бував на весіллях і в гостях. І Його учні наслідували свого Вчителя. Натомість оздоровлення і чуда Христос чинив повсякчас. Тож не піддаваймося на хибний силогізм: не їсти певних продуктів у піст – це, мовляв, щось таке застаріле, примітивне, а от не обманювати, не красти, не матюкатися – це так шляхетно, це саме воно. Головне при тому, щоб добре наїстися і напитися. І ще подивитися пусту комедію чи рілс протягом годин… Ну і, звісно, трохи намагатися не обманювати – і т. д.  Але це так не працює. Не лихословити, не красти, не кривдити, прощати – це, повторюю, пожиттєві наші обов’язки як християн і загалом як притомних людей, а от піст – короткотривала практика для підготовки до дуже серйозних досягнень. Ні Господь, ні Церква не вимагають від людини постійного стримування від їжі чи веселощів.

До речі, часто повторювані міркування про те, що Творець встановив перший піст у раю, також досить умовні. В Едемі Бог заборонив першим людям споживати плоди з дерева пізнання добра і зла назавжди, постійно, а не лише, скажімо, у середу та п’ятницю. Постійно – це не про піст, це про заповідь.

Піст – це інструмент у боротьбі з ворогом людини – дияволом. Яким чином стримування від певної їжі прояснює свідомість і зміцнює дух людини – це тема окремої розмови. Тут лише зазначу, що Церква, допомагаючи вірним, своєю владою визначає певні періоди в році для посту, зважаючи на те, що самостійно людині важко дисциплінуватися. Якщо ми справді, як християни, хочемо осягнути Царство Небесне й вічне життя, то маємо скористатися тими важелями, що їх нам подають Господь і Його Церква. Так легше. Навіщо самому вигадувати велосипед.

Сьогодні наша Батьківщина в смертельній небезпеці, легіони злих духів атакують український народ з усіх боків. Тож пам’ятаймо, що бісів, як казав Ісус, виганяють постом і молитвою (Мр 9:29). У час Великого посту пожертвуймо наше глибоке покаяння, наші сильні молитви, наше строге стримування від певної їжі чи занять – за збереження нації. До нас приєднаються інші. І нас будуть мільйони…або хоча б десять праведників. І Бог почує. Бо добрий і милостивий Господь (Пс 99:5).

А піст мине. І наблизиться наша нагорода від Господа за щиру молитву і добрий піст. Бо Царство Небесне здобувається силою (Мт 11:12). І настане Божий мир. «І на оновленій землі врага не буде, супостата» (Т. Шевченко). І ми знову веселитимемося, прославляючи Його милість, і далі проситимемо благословення для Божого народу України.                                                                       

Ієромонах Христофор Ганинець ЧСВВ,
головний редактор