– Отче Йоане, Ви маєте душпастирський досвід праці з дітьми українських заробітчан, емігрантів у Португалії. Що для Вас означає бути директором християнської школи у Львові? Це робота чи щось більше?

– Головне завдання людини в школі, ким би вона не була – вчителем, директором чи іншим працівником, це насамперед дбати про дітей, наше майбутнє, про те, як виховати молодих громадян, нових людей для держави з новим способом мислення. Якщо говорити конкретніше про директорство в християнській школі, то ціль – координувати, керувати планами дітей і, звісно, нести духовність, світло Євангелія, Христа у їхній світ.

– Яким має бути підхід до дітей у такій християнській школі: ближчим до звичайного шкільного чи до священичого?

– Для мене школа – це насамперед життя певного колективу людей і молодого покоління. Діти вчаться жити вже в школі. Наш підхід – незважаючи на те, мирянин ти чи священик, нести дітям щось своїм прикладом, а не тільки словами, виконуючи те чи інше служіння відповідно до завдання. Особисто вважаю, що підхід має бути відкритий на спілкування, на те, що вони прагнуть, чого очікують. Треба навчитися слухати, коли діти щось пропонують, вміти поставити запитання так, щоб побачити, що в них є найоригінальніше та найоптимальніше, тому що в них світ є вже свій. Це нове покоління, і ми б мали підхопити їхню творчість, креативність і водночас дбати про добре виховання.

– Чи плануєте внести якісь зміни в школі? Модернізацію навчання, наприклад?

– Школа існує вже 16 років, і її педагогічний колектив має великий досвід та багато здобутків. Та якщо й я можу запропонувати щось від себе, то це світ Біблії. Адже відчувається, що в сучасному суспільстві людина мислить різними категоріями, навчаючись із різних підручників, і не зауважує, як Бог виховує людей. Тому я постановив, що основне – показати, як у Біблії є життя, розвиток, і цим усім керує Господь. Тому ця зміна має навчити дитину, що Бог її провадить ще зі школи святої Софії, веде за руку через нас як посередників, які відповідають на заклик чинити Його волю.

– Яким Ви бачите майбутнє школи та дітей?

– Майбутнє? По-перше, це будуть люди з новим мисленням. По-друге, коли вони виховуються в атмосфері тепла й любові, де є літургія, Святе Причастя та сповідь, то майбутнє цих дітей буде великим, але воно залежить від співпраці з Богом. Вони матимуть добрий фундамент, адже ми вчимо їх концентруватися не тільки на результаті, а й на процесі, вчимо мислити та відрізняти добро від зла. Дитина зможе винести зі школи те, що вона там надбала.

– Як, на Вашу думку, вберегти дитину від поганих впливів?

– Це можна зробити в простий спосіб: обговорювати ті чи ті ситуації і ставити запитання так, щоб дитина шукала відповідь у духовних джерелах, але насамперед, щоб вона вміла чітко відрізнити, що є добрим, а що – злим. Наприклад, обміркувати проблему впливу сучасного світу, тих, що зійшли з Божої дороги, показуючи таким чином, що є дорога з Господом, а є без нього, наскільки важливо гармонізувати свою волю з волею Божою, при тому в цих питаннях не нав’язувати своє бачення, а дати дітям можливість самим зробити певні висновки.

– І наостанок, що Ви побажаєте нашим читачам?

– Зростайте в Божій Мудрості та Любові, допомагайте нашій школі Святої Софії, щоб вона могла розвиватися, оскільки такий заклад є важливою частиною побудови нового способу мислення та нової України.

Розмовляв студент ІІ курсу факультету журналістики

Національного університету ім. І. Франка Михайло Сокульський