О Василіє Великий,

    Церкви Божої красо,

    О, якими ж ми словами 

    Гідну честь Тобі дамо.

1 січня 2025 року Божого з нагоди храмового празника Святого Василія Великого в нашому храмі відбулась Архиєрейська Божественна Літургія, яку очолили луцький екзарх Йосафат Говера та донецький екзарх Максим Рябуха СДБ. Із владиками співслужили отці: Веніамин Чернега ЧСВВ, провінційний радник, ігумен монастиря Різдва Христового у Жовкві; Марко Федак ЧСВВ, ігумен Луцького монастиря;  Анастасій Панькевич ЧСВВ, настоятель Кам'янець-Подільського монастиря; Володимир Маланюк ЧСВВ, ігумен Крехівського монастиря;  Павло Федусів ЧСВВ, ігумен Добромильського монастиря, Марко Максимів ЧСВВ, настоятель Володимирського монастиря; Сергій Василів, канцлер Луцького екзархату; Тарас Омельчук, настоятель катедрального собору Різдва Пресвятої Богородиці в Луцьку; Богдан Іващук, парох із Шацька; Домінік Налисник ЧСВВ; Йосиф Баранецький ЧСВВ; Прокопій Лотоцький ЧСВВ; Августин Шоп'як ЧСВВ; диякон Ростислав Трухан.

Під час проповіді владика Максим зазначив, що цього дня в кожного з нас є принаймні три причини, аби радіти. Перша з них — новий рік, який завжди є початком чогось нового; ми розуміємо, що в цьому новому році, якщо ми починаємо його з Богом, маємо можливість побачити, досвідчити й пережити багато Божих ласк, перейнятися Божим проводом і Божою допомогою. Друга причина, щоб радіти, — це свято Обрізання та найменування Господа нашого Ісуса Христа; власне, сьогодні Церква творить пам'ять того союзу між Богом і людиною. Христос, будучи обрізаним, будучи в повноті частиною свого Божого народу, відтепер і далі буде показувати, як покликана жити людина. Сьогодні Божий Син приймає ім'я Ісус, що означає — Спаситель, пригадуючи кожному з нас, що Він від початку свого життя покаже людині Божий задум. І третьою причиною радіти, зокрема парафії в Луцьку, є храмовий празник, який вшановує пам'ять великого отця Церкви — святого Василія Великого. Сьогодні ми тут, перед Божим престолом, маємо можливість сказати Богові «дякую». Власне, ця подяка лине з усвідомлення нашого з вами життя...

Сьогодні Господь відкриває перед нами простір надії, який є реальністю життя. Ми розуміємо, якщо дивитися прагматично, аналізуючи ситуацію, — немає світла для України, цілий світ немовби погодився, що ми не маємо права на життя, бо життя на окупованих територіях справді нема... Але ми, будучи свідками Різдва Христового, знаємо, що з нами — Бог! Що робить Бог, Який приходить у світ? Євангелист Лука пише, що Христос воплотився, коли була повнота часу. Власне, ця повнота часу настала тоді, коли зла було вже над міру, вже більше не могло бути. Тоді приходить Христос. І від того приходу маленького, беззахисного Немовляти світ настільки кардинально змінюється, що навіть дотепер ми кажемо: час до Різдва Христового і час після Різдва Христового. Власне, сьогодні, творячи пам'ять обрізання і найменування Господа нашого Ісуса Христа, ми знаємо, що Він, який прийшов у цей світ, перемінить його. У який спосіб дивний Божий задум може сповнитися? Ті самі питання ставив собі святий Василій Великий.

Він жив у тому часі, коли Костянтинівська реформа дозволила людям відкрито сповідувати віру в Бога. Але хто в язичницькому світі знав про Триєдиного Бога, який об'явився людині? Тож святий усвідомлював, що в цьому часі незнання потрібно Бога проповідувати. Василій Великий проповідував Бога і словами, і ділами – своїм життям. Він є основоположником спільнотного монашого життя. Сьогодні ми з вами є свідками численного Божого проводу й навернення людей завдяки служінню отців і братів василіян. Уся наша українська земля оповита їхньою духовною підтримкою, навчанням і проводом Божого люду. Сьогодні, коли ставимо собі питання: «Боже, чого хочеш від мене?», розуміємо, що Він хоче від нас дуже простих речей – щоб ми з вами були справжніми християнами.

Є кілька важливих дороговказів: Божі заповіді, молитва й читання Святого Письма. Коли живеш із Богом, Твоє життя є свідченням Божої присутности і Божої любови. Кожен із нас сьогодні має пригадати собі: Спаситель прийшов до нас. Бог хотів залишитися тим животворчим Словом через ціле наше життя. Сьогодні це Слово і Спаситель є між нами. І сьогодні кожний із нас покликаний свідчити Спасителя. Будьмо тими свідками, будьмо тими, хто вміє єднатися довкола Бога. За прикладом святого Василія стараймося, будуймо ту спільноту й ті спільноти в нашому житті, аби разом свідчити Бога у світі й дозволяти Йому діяти також через наше життя. Цей новий рік, кличучи нас до молитви й до життя з Богом, має також стати роком перемоги Спасителя життя над смертю, добра – над злом, сили – над неміччю. Тому, дякуючи Богові, сміливо і впевнено крокуймо вперед.

Наприкінці Божественної Літургії ігумен монастиря о. Марко Федак ЧСВВ висловив вдячність владикам та всім присутнім.

Щиро вітаємо отців василіян зі святом, дякуємо за служіння в Луцьку й бажаємо довгоочікуваного миру на нашій землі, Божого благословення у всіх справах, здоров'я, наснаги на многая літа!

Фото: о. Августин Запоточний ЧСВВ