Дорогі брати і сестри!
Вітаю всіх християн, а також тих, хто щиро шукає правди, зі світлим, радісним святом Воскресіння Господа нашого Ісуса Христа!
Вельми непросто писати ці рядки, коли в Україні триває віроломна, нічим не виправдана війна, яка більшою чи меншою мірою тор- кнулася серця кожного нашого співвітчизника. Те, що переживає цими днями український народ, важко описати словами: здається, людська мова вбога, не здатна передати біль тих, хто страждає й благає припинити безумство, що коїться на нашій Батьківщині.
Багато людей, переживаючи ці трагічні події, ставлять собі та іншим запитання: за що? чому? що стало причиною агресії? І якщо стати в правді, то відповіді не доведеться шукати довго: ворог прагне довести нас до відчаю, зневіри, а зрештою цілковито знищити як націю. Він не визнає права України на існування, заздрить нашій свободі, бо ми можемо почуватися любленими і гідними Божими дітьми, щасливими громадянами своєї держави. Напевно, ці дия- вольські якості штовхають агресора до жахливих учинків.
Утім тут немає нічого нового, бо схожими були й мотиви для фальшивого звинувачення та вбивства Ісуса Христа. Обстави- ни страждань, яких зазнав Господь, дуже близькі до тих, що переживає сьогодні український народ. Ісус Христос теж був покинутий, переживав неймовірні страждання, і єдиний, хто був завжди поруч – це Небесний Отець. Будьмо певні, що молитва – найперше джерело сили й Божої ласки від Отця через Сина, що приходить у Святому Дусі. Терпіти ж бо страждання з Богом значно легше, ніж на самоті.
У цей тяжкий, незрозумілий період пам’ятаймо, що Спаситель нас не залишив, що Він завжди близько, особливо до тих, хто плаче, кому болить. Адже Сам сказав до вибраного народу: «Не бійся, бо Я з тобою! Не тривожся, бо Я – Бог твій! Я додам тобі сили, Я тобі допоможу, підтримаю тебе переможною правицею Моєю. Стидом і соромом окриються всі ті, що лютують проти тебе. На ніщоту обернуться й загинуть ті, що з тобою сварку заводять. Ти будеш їх шукати, та не знайдеш тих, що на тебе нападають. На ніщо обернуться і зникнуть ті, що воюють проти тебе» (Iс. 41:10–12). Він адресує ці слова й нам!
Цей тривожний час також може стати доброю нагодою краще пізнати Бога через потреби ближнього й врешті визнати власну безпорадність без Господньої ласки.
Але найголовніше те, що Ісус воскрес, а отже, будь-які спроби ворогів знищити нас приречені на поразку, звичайно, за умови, що ми дозволимо Воскреслому міцно тримати нас за руку.
протоігумен о. Йоан Школик, ЧСВВ
