Суботнього дощового дня, 23 вересня, в актовій залі монастиря на науково-практичну конференцію, присвячену 400-літтю Василіянського Чину святого Йосафата, зібралася численна громада. Прибули отці, брати, сестри, освітяни й парафіяни не лише з міста, а й із Закарпатської України та з-за кордону. Поєднали присутніх постаті святих Василія Великого, Велямина Рутського і Йосафата Кунцевича, про яких йшлося на конференції. А ще – вся 400-літня історія і праця їхніх послідовників отців василіян.

Відкрив захід о. Йосафат Хаймик, ЧСВВ, й присутні мали змогу подивитися ювілейне промовідео про Василіянський Чин. Далі брат Орест Дверницький, ЧСВВ, викладач ВІФБС ім. митрополита Йосифа Велямина Рутського у Брюховичах, розповів про святого Василія Великого як законодавця східного монашества і про витоки чернечого життя. Отець-доктор Павло Кречун, ЧСВВ, ігумен з Імстичева, доповідав про святого Йосафата Кунцевича. Пані Алдона Василіускене з Литви яскраво описала працю василіян у Литві за останні 26 років незалежності наших держав, а також співпрацю з закладами освіти на її батьківщині й популяризацію України серед народів Прибалтики завдяки власне василіянам, які працюють там. Отець Василь Ілик з Папського салезіянського університету поділився відомостями про святого Йосафата, здобутими в результаті дослідження листів римських архієреїв та канонізаційного процесу святого. Учасники конференції ближче ознайомилися із постаттю Велямина Рутського завдяки фільму, який був знятий білоруського мовою, але цілком зрозумілий для українського глядача. Наостанок запрезентовано видання «Церква Царя Христа отців василіян на Майзлях», упорядником якої є отець Орест Смицнюк. Усіх присутніх чекала й приємна несподіванка – кожен отримав у дар книжку о. Іринея Назарка, ЧСВВ, «Митрополит Йосиф Велямин Рутський». Обід і невелика гостина-подяка від монастиря за співпрацю посилили відчуття родинності заходу.

Завжди, коли йдеться про конференцію, уявляється академічна піднесеність, науковість, іноді навіть певна сухість у викладення матеріалів. Однак захід у нашій обителі був жвавий і теплий. Він поєднав, як і всі заходи на парафії, дуже різних людей –духовних осіб і мирян – у таку собі навколовасиліянську спільноту. У теперішній час розрізненості, самотності й непевності дуже потрібне таке єднання навколо чогось чи, радше, когось.

Тож маємо кілька позитивних вислідів цього дня: ознайомлення з біографіями й духовним подвигом святих, ще більше згуртування мирянської громади навколо монастиря, зафіксування в книжці результатів багатолітньої праці василіян у нашому місті й ще багато позитивного, яке кожен з учасників виніс для себе.

Доповіді учасників конференції:

Святий Йосафат Кунцевич (1580–1623) як свідок віри

Lietuvos ir Ukrainos šventieji: Kazimieras ir Juozapatas – gyvenimo paralelės

Святий Йосафат у листах Римських Архієреїв

Святі Литви та України: Казимир і Йосафат – життєві паралелі

Сподіваємося, що подібні заходи на парафії ще не раз гуртуватимуть Божий люд і сприятимуть його зростанню у вірі.

Дарія Нарівна