Фестиваль, що тривав тиждень, об’єднав колядників з Європи, Південної та Північної Америки. Відбулося чимало заходів, серед яких: фестивальна хода вулицями Івано-Франківська до центру із символами Різдва — шопками та зірками; концерт для військовослужбовців, їхніх родин і родин героїв, загиблих в АТО; завершальний гала-концерт. Загалом на фестивалі було представлено 50 колективів з різних міст України, а також з-за кордону.
А розпочалося все 9 січня Архиєрейською Літургією, яку очолив митроплит Івано-Франківський УГКЦ Володимир Війтишин.
«Раді вітати фестиваль коляди в Івано-Франківську, — наголосив митрополит Володимир, відкриваючи фестиваль. — Кожна коляда — це насамперед молитва, у якій ми прославляємо Господа, у якій просимо благословення для батьківщини України, одне для одного, для наших родин, сімей, молоді, дітей. Нехай Господь благословить нас у цьому році миром, злагодою, любов’ю між нами, українцями».
«Сьогодні політики дискутують, звідки почати відродження України. Де знайти той наріжний камінь, з якого почати відродження? Слово “коляда” походить від латинського “календа” — “початок”. Ось звідки починається відродження, де є початок — у коляді. Бо вона є станом душі. Це мир, це єднання з Богом, з людьми, це те, що об’єднує душу й тіло. Тому приємно, що ми знову цього року втринадцяте зібралися на це дійство — дійство молитви й культури. Коляда завжди примирює людину з Богом і своїм ближнім. Тому вірю, що той, хто колядує, несе своїми устами Боже благословення і його устами промовляє Бог. Бог зійшов з неба на землю, щоб примирити людство. І ми, дивлячись на новонародженого Христа, станемо подібними до нього, станемо добрішими, милосерднішими, законослухняними, зрештою, краще полюбимо Бога і свою Україну», — додав ігумен монастиря отців-василіян, настоятель парафії Царя Христа в Івано-Франківську о. Артемій Новіцький.
Отже, протягом шести фестивальних днів у храмі Царя Христа відбувалися концерти з виступами учасників — гостей і тих, які долучилися онлайн.
Професійні хори й вокальні формації, аматори, які не поступалися у виконавській майстерності професіоналам, з різних куточків України і з-за кордону захоплювали глядачів та гостей свята.
Цьогорічний фестиваль коляди в Івано-Франківську об’єднав різні континенти, міста, села, релігійні конфесії.
Географія учасників «Коляди» сягнула далеких Канади і Колумбії, Ізраїлю, трохи ближчих — Португалії, Іспанії, Нідерданлів і сусідніх — Польщі, Литви, Румунії.
Державний академічний Волинський народний хор з Луцька відкривав фестиваль «Коляда на Майзлях» на центральній площі Івано-Франківська й виступив у храмі. Враження від співу колективу, який уже не вперше є учасником заходу, не передати словами. А керівник колективу Олександр Стадник, справжній професіонал високого рівня, дуже помітно хвилювався перед і під час виступу хору.
«Особливо не хвилюємося, просто помітив неточність, хоча творче хвилювання, звичайно, є і має бути, бо ми професіонали, і немає значення де виступати, — поділився пан Олександр. — Якщо навіть прийшло десять осіб на концерт і вони придбали квитки, ми повинні працювати так, ніби у великому залі. До речі, у США й Канаді доводилося виступати на чотиритисячні глядацькі аудиторії. Зараз особливо багато гастролюємо, бо хочемо після обмежень через ковід об’їздити якомога більше сіл, де ще залишилися клуби; містечок, де залишилися осередки культури. Отже, неважливо, скільки людей приходить, — вони приходять до мистецтва, і ми працюємо для них, для будь-якого залу й глядача. А на фестивалі «Коляда на Майзлях» ми вже були кілька років тому. Він чудовий. Люблю цей фестиваль і Івано-Франківськ зокрема. До речі, у нас дуже великий різдвяний репертуар, адже вже двадцять років поспіль готуємо різдвяну програму, даємо її в себе в Луцьку й поза межами Волині. Щороку намагаємося оновлювати програму — знаходити такі колядки та щедрівки, які не звучали. Окрім традиційних, які, безумовно, всі знають, знайти своє, народне, і твори композиторів. Сьогодні наш хор тут майже повним складом. Хоча ситуація не така й проста з фінансуванням, колектив оновлюється та плідно працює».
Були на цьогорічній «Коляді на Майзлях» також хори, які представляють села й парафії.
Хорова капела «Дзвін» Будинку культури села Ямниця, що біля Івано-Франківська, теж має велику цікаву історію, яка налічує вже понад століття. Різдвяну класику колектив капели представив на достатньо високому рівні й не гірше від знаних професіоналів. «Колективу вже 115 років. Учасники — жителі одного села Ямниця, бо воно достатньо велике, — розповідає Ярема Павлик, керівник капели. — Працюємо над тим, щоб поповнити наш хор молодим поколінням. Професійних музикантів з майже тридцяти його учасників всього кілька. Решта — люди різних професій. У репертуарі колективу 15 колядок. Під час фестивалю виконали чотири з них».
Уже втретє на «Коляді» гості з Донеччини — Народний вокальний ансамбль Gold Art Волноваського творчого центру молоді. З особливим щемом і трепетом сприймається щоразу виступ цього колективу, який привозить цікаву та оригінальну програму, що знайомить з автентичною культурою Донецького краю.
«Учасники нашого колективу переважно ніяк не пов’язані з музикою, але люблять співати й показують свою любов та натхнення через пісню, — ділиться хормейстер ансамблю Gold Art Вікторія Чернявська. — Окрім традиційних колядок ми привезли сучасну, і нам було цікаво, як її сприймуть глядачі. Усе вдалося навіть краще, як очікувалося. Івано-Франківськ завжди залишає в нас позитивні емоції — люди тут дуже гостинні. Трохи шкода, що не можемо спілкуватися з колегами з інших країн, але є технології онлайн, і це теж добре. Ми через онлайн брали участь у фестивалі в Болгарії, на якому посіли друге місце з п’яти тисяч учасників, які виступали в різноманітних жанрах — співу, хореографії, театральному. На жаль, ми не змогли через фінансові проблеми поїхати туди. Але все ж отримали своє призове місце».
Щодо ситуації вдома в наших східняків, то, як розповідають, багато до чого вже звикли, як-от до пострілів і вибухів, які добре чутно вночі.
«Узагалі в нас у місті спокійно, але вночі чутно вибухи, навіть автоматні черги. Також стежимо через інтернет, що де відбувається, — розповідає учасниця ансамблю Gold Art Євгенія Мариніна. — Бувало таке, що десь чуємо постріли, вибухи — і відразу починаємо збирати документи, речі, дітей. А потім стихає — і розбираємо все. Зараз, щоправда, це рідше, ніж було на початку війни. Люди до всього звикають».
Зразковий дитячий хор Solo Musika з Одеси просто закохав у себе глядачів фестивалю. Професійний спів юних учасників колективу високо оцінили на майже трьох десятках міжнародних конкурсів, де він перемагав. Молодь і діти, які співають у хорі, переважно майбутні студенти музичної академії — майбутні хормейстери.
«Колективу понад двадцять років. Але на Івано-Франківщині вперше, — розповідає художній керівник хору Solo Musika Євгенія Бондар. — У нас дуже великий репертуар багатьма мовами світу. Про “Коляду на Майзлях” ми чули давно і збиралися приїхати. Скучили за поїздками і, мабуть з Божого благословення, все ж приїхали. Бачили чимало фестивалів, і можна стверджувати, що організаційний рівень “Коляди на Майзлях” є найвищим».
Хор «Ставрос» Львівського ставропігійного братства св. ап. Андрія Первозваного зі Львова привіз відомий хоровий диригент і керівник Руслан Ляшенко.
«Колектив аматорський, але дуже хоче співати. Нещодавно відзначив двадцятиріччя, — каже пан Руслан. — Його учасники дуже багато працюють над співом, бо є переважно людьми різних професій. Дуже великим досягненням вважаємо архиєрейську Службу в Стамбулі зі Вселенським Патріархом Варфоломієм, яку ми супроводжували. Також дуже цінним було запрошення на фестиваль “Коляда на Майзлях”, бо тут усе дуже гарно організовано навіть в онлайні. Також приємно було потішити глядачів хоровим співом і колядками».
Онлайн-виступи учасників фестивального дійства теж знайшли теплі відгуки в глядацької аудиторії. Просто закохали в себе колумбійці — гурт Los iankover’s з Боготи, які голосисто, гарно і жваво, у супроводі не лише українських традиційних музичних інструментів, а й колумбійських виконали наші колядки. Також гарно віншували й вітали з далекої країни.
Литовці, поляки, румуни — наші сусіди теж отримали свої теплі овації.
З Ізраїлю, Канади, Португалії, Іспанії, Нідердандів долетіла українська й національна автентична коляда у виконанні місцевих виконавців та українців з діаспори.
А зірковими гостями цьогорічної «Коляди на Майзлях» стали Оксана Муха і Тарас Чубай. Як приймали їх глядачі та гості фестивалю — годі й казати.
«У мене достатньо великий досвід виступів у храмах, але таких овацій, які були сьогодні, і такої щирості Бог дає відчути тут — в Івано-Франківську, де люди люблячі й бережуть традиції, — поділилася Оксана Муха. — Я дуже вражена і вдячна за запрошення. Надзвичайно достойно бути на “Коляді”. Обрала заспівати те, що було до душі сьогодні. Дуже задоволена, що вдалося заспівати із хорами учасниками фестивалю».
Отже, попри обмеження, через пандемію ковіду, черговий фестиваль «Коляда на Майзлях» відбувся. Настоятель храму й парафії Царя Христа, які є господарями свята, наголосив: «Доки є Івано-Франківськ, доти буде “Коляда на Майзлях”. Наша Бистриця понесла коляду в Дністер і Чорне море. А з Говерли її чути аж до Анд та Колумбії. І колядками ми наблизилися до Бога, а Бог до нас».
А колядки, які звучали, зі слів організаторів, лунатимуть в кожній домівці протягом усього року до наступного фестивалю.







