Високопреподобні отці і брати по чину!
Боголюбивий український народе!
В імені Чину Святого Василія Великого висловлюю нашу близькість до всіх вас. У цей тяжкий історичний момент військового нападу на Україну з боку сусідньої держави співпереживаємо й уболіваємо з усіма вами: духівництвом, чернецтвом, вірними, владою і цілим українським народом, що потерпає від бойових дій, нав’язаних Україні, і який був змушений узяти до рук зброю, щоб захистити від зазіхань сусіда, що став ворогом, волю, незалежність, суверенність своєї держави та суспільне благо. Постійно молимося за мир і за його захисників; за жертв ненависті, тероризму, гноблення; за тих, хто став заручником ситуації; тих, хто віддав життя за цінності свободи, справедливості, толерантності й демократії.
Разом з усіма людьми доброї волі звертаємось до авторів цього злочинного акту й до тих, від кого залежить установлення тривалого миру: війна ніколи не була шляхом досягнення блага! Вона є злочином, несе кривду, несправедливість, смерть і руїни! Зазирніть у глибину свого сумління й прислухайтеся до слова, яке там звучить; вийдіть за рами своїх егоїстичних інтересів; подолайте байдужість, нечулість серця до страждань інших; усуньте мирним шляхом причини, які спонукають сіяти смерть, і відкрийте себе до діалогу, узгодження дій, порозуміння; подивіться на біль сестри і брата, особливо на сльози малих невинних дітей, і не примножуйте горя до того, що вже є; зупиніть підняту руку, відновіть порушену гармонію не зіткненням військових машин, а зустріччю й розмовою; відкличте війська з поля бою, із чужої країни, і поверніться в правове поле Божих і людських законів!
Сьогодні понад усе потрібно звернути наші очі до Христового хреста, у якому з певністю віднайдемо Божу відповідь: у мові й поставі Ісуса немає слів насильства, слів смерті, погроз і брязкоту зброї. Із хреста звучать слова Спасителя про вірність, любов, прощення, діалог, мир, а Його жертва, віддання життя в цілковитій посвяті Отцеві, – це найвища міра служіння ближнім для їхнього добра.
Багатьом сьогодні доводиться захищати життя ближніх, свободу, цінності, незалежність рідної країни зі зброєю в руках, ризикуючи власним життям, – і це також знак любові й жертви; це виконання людського й громадянського обов’язку; це захист безборонних і слабших перед ворогом, який не шанує ні міжнародних законів, ані права народу на самовизначення й волю, на вільне будування своєї держави.
Просимо в Господа Ісуса Христа дару миру, відновлення міжнародної справедливості та залагодження конфлікту за посередництвом Його Матері Марії, захисниці українського народу й цілого людства.
о. Ґенезій ВІОМАР ЧСВВ, протоархимандит
Дано в Римі, у Сиропусну неділю, 27 лютого 2022 р. Б.




