24 серпня 2025 року. Цьогорічне паломництво до Гошівського монастиря стало справжнім святом віри, молитви та єдности молоді. Протягом пʼяти днів, від 19 до 23 серпня, понад сто двадцять юнаків і дівчат із різних християнських спільнот, які діють при василіянських монастирях, зібралися разом, щоб у молитві та спільності торкнутися джерела духовної сили.

Вони пішки подолали шлях від Львова до Гошева через Щирець, Меденичі, Фалиш та інші містечка й села Галичини. Атмосфера паломництва нагадала, що молодь — це не лише майбутнє, а й теперішнє Церкви: жива, натхненна, здатна змінювати світ навколо себе любов’ю та вірою.

23 та 24 серпня Богослужіння, молитви та щире спілкування продовжилися на Ясній Горі в Гошеві. Вечірню Службу Божу очолив отець протоігумен Йосиф Кралька ЧСВВ. Відтак серця молодих єдналися з Господом в Адорації, яку проводив отець Павло Долішний ЧСВВ. У тиші кожен мовчав і роздумував про своє покликання та місце в житті згідно з Божим задумом. Кульмінацією паломництва та прощі стала Архиєрейська Божественна Літургія в День Незалежности України, яку очолив владика Микола Семенишин, єпископ-помічник Івано-Франківської Архиєпархії.

Особливе звернення проповідник адресував молоді, яка прийшла до Гошівської Богородиці. Він пригадав слова Митрополита Андрея Шептицького, якому була присвячена цьогорічна проща: «Митрополит Андрей дуже любив дітей і молодь, по-особливому до них звертався. Перше, до чого він заохочував молодь, — здобувати знання та добре вчитися. Адже ви є наше теперішнє і майбутнє. Він закликав просити Божої мудрости, аби в тому, що ви знаєте, могли відділити що добре, а що зле. Тож використовуйте свої знання для Божої слави, для вашого добра й добра нашої Батьківщини —України. Дослухайтеся й до іншої речі, на якій акцентував Митрополит, — живіть у Святих Тайнах, бо саме в них ми єднаємось із Христом».

Після Літургії Владика Микола очолив панахиду за всіма полеглими українськими Захисниками й Захисницями у співслужінні численних священнослужителів й освятив новий памʼятний хрест на честь загиблих Воїнів Долинщини.

У паломництві та прощі учасники мали змогу ближче пізнати одні одних, поділитися життєвим досвідом та відкрити нові перспективи духовного зростання. Цьому сприяли спільні молитви, повчання, банси та пісні під гітару біля великої ватри.

Дякуємо всім організаторам, духівникам і кожному учасникові за щирість сердець та спільну молитву. Нехай плоди цієї прощі принесуть радість у щоденне життя та нові духовні перемоги.

Інформаційний відділ отців Василіян
Повідомила Соломія Синюшкович
За матеріалами: Івано-Франківська Архієпархія УГКЦ